Видання The New Yorker опублікувало документальний короткометражний фільм “Я не хотіла знімати воєнний фільм” (I Did Not Want to Make a War Film) української режисерки Надії Парфан.
“Надія Парфан була за кордоном, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну. У цьому особистому фільмі-есе вона документує своє болісне повернення додому“, – йдеться в описі стрічки.
Хронометраж короткометражки Парфан – 17 з половиною хвилин. У ньому режисерка розповідає, що звістка про початок повномасштабної війни, яку Росія розгорнула проти України у лютому 2022 року, застав її в Дахабі, куди вона з чоловіком їздить взимку щороку, пише УП Життя.
“Мене звати Надя. Я з України. У мене вдома зима темна і холодна. Я волію втекти кудись у тепло і повернутися навесні, коли життя знову прокидається. Цей рік був іншим. Зима 2022 року так і не закінчилася“, – каже за кадром Парфан.
Вона використала в своєму фільмі частини відео, знятих очевидцями ракетних ударів по Києву, вторгнення російської військової техніки на Київщину, мітингів у містах, куди заходили окупанти. А також відео, зняті нею самою на шляху повернення додому, у звільненій від росіян Бучі та в обстрілюваному ракетами Києві.
Раніше стало відомо, що короткометражний фільм режисерки Надії Парфан “Це побачення” (It’s a Date) увійшов до конкурсної програми Берлінського кінофестивалю. Стрічка розповідає історію про столицю країни, в якій триває повномасштабна війна, але не припиняється життя у всіх його проявах. Вона змагатиметься за перемогу в конкурсній програмі короткометражних фільмів Berlinale Shorts.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Допоможіть добровільним внеском українським журналістам
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
