Гуцульщина – це символ повноти життя в усіх його проявах. Первозданна краса Карпатських гір, лісів, озер витворили весь уклад життя гуцулів.

Яскравий одяг і помітна вишивка, злагоджені танці і безмежна любов до музики, яку вони створюють власними руками, вирізаючи дудки з гілок дерев. Представників гуцульського народу не можна з упевненістю назвати ні українцями, ні слов’янами, хоча певні риси і схожість все-таки є. Про них розповідають найнеймовірніші речі, а вони самі вигадують свої лісові легенди, які загадкові так само, як і сам цей народ, пишуть Версії з посиланням на 0342 UA.

Гуцули – субетнос українців, нащадки древнього племені літописних уличів, які живуть в Карпатахв в районах: Верховинський, південна частина Косівського та Надвірнянського районів Івано-Франківської області, Путильський та південна частина Вижницького району Чернівецької області та в більшій частині Рахівського району Закарпатської області.

Традиційний одяг гуцулів характеризується барвистістю і колоритністю, пише  Ukrainian People Magazine

Опис гуцульского гардеробу

Для пошиття вбрання використовувалися лише натуральні матеріали – вовна, шкіра, хутро. Чоловіки традиційно носили вишиті сорочки з коміром-стійкою та широкими рукавами. Штани також прикрашалися вишивкою. Суконні «гачі» служили зимовим варіантом, як і пофарбовані в червоний колір «крашениці», а влітку гуцули вдягали білі «портіниці» з полотна. Виготовлені з вовни шкарпетки – «капчури», як і онучі (чорні або червоні), декорувалися кольоровим орнаментом. Широко відома за межами регіону гуцульська безрукавка на хутрі – «кептар», оздоблений шкіряними аплікаціями, вишивкою, різноманітними металевими прикрасами. Верхнє вбрання – «сардак» також ошатно декорувався вишивкою, китичками, кольоровими шнурками, гарусовими ґудзиками та обшивався кольоровою ниткою по швах. Ще яскравішим був жіночий одяг. Сорочки з багатою, масивною вишивкою в холодних тонах, запаски, виткані горизонтальними смугами з вовни із додаванням блискучих металевих ниток, орнаментовані та ефектно декоровані кожухи (кептарі) та сардаки складали основний гардероб гуцульських модниць. Буденне вбрання, особливо, сорочки було дещо стриманішим в кольорах та оздобленні, ніж «пролюдний» (святковий).

Чоловічий одяг складався з білої сорочки власного виробу, вишитої спереду, пущеної по штанях – «портініцях», з чорного або забарвленого на червоний сукна – взимку білих вовняних «ґачах», підперезаних широким ременем «чересом» – з різними прикрасами-Вітіскі і “Дармовіс” .

Поверх сорочки одягали “кептар”, який був фактично кожухом без рукавів.

Жіночий костюм у гуцулів був ще більш барвистим і складним. Не було прийнято покривати голову у дівчат, вони наминали в коси жовті “поплітки” з “мосяжними бовтицями”. Елементом жіночих прикрас було також “чільце”. На жіночих сорочках були вишиті “плечики”, вишивкою вкривали також рукави – пізніше і “брацарі”. Безрукавки були з різними нашивками. Переважали червона й чорна фарби з додатками жовтих, зелених, часом синіх і рожевих.

 

Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!