Продовжуємо вивчати діалекти рідної країни. Цього разу – словник найдотепніших гуцульських висловів від Марічки, героїні легендарної вистави “Гуцулка Ксеня”.
Про це пишуть Версії з посиланням на Vogue UA.
Заслужена артистка України Мирослава Полатайко-Гусак дебютувала у Франківському драмтеатрі в 2010 – і одразу у зірковій виставі – “Нація” за творами Марії Матіос. Проте славу здобула завдяки блискучим образам у виставах “Гуцулка Ксеня” та “Гуцульське Весіллє”.
Зазвичай публіка зустрічає появу її героїні Марічки в “Гуцулці Ксені” оплесками. Марічка – грайлива сільська дівчина, яка зводить з розуму свого нареченого Юрка та сільських хлопців. Вона любить життя у всіх його проявах та являє собою взірець секс-позитивності:
“Єк бим була рахувала,
Кілько разів дала,
Курси була би скінчила,
Пенцию вже мала!
Американський гість Майк Деделюк западає на чари Марічки, благає їхати з ним до Америки та обіцяє грати їй на сопілці. Дівчина скептично оглядає Майка: “З вас такє граннє, єк з голодного ср@ннє!” А потім дивиться на його лисину та виносить вердикт: “Ви є мой підтоптані” (“Ви вже трохи старий”).
Для ролі Мирослава спеціально вивчала верховинський акцент, а всі перли, на які багати вистава, – фактично сімейні гуцульські скарби. Мирослава родом з села Цуцилів Івано-Франківської області. Прабабуся акторки Параска Бойчук у 30-х роках захоплювалася акторством і брала участь у аматорському гуртку, який, втім, грав так вправно, що з гастролями об’їздив усю Україну та зарубіжжя. Параска Бойчук грала головні ролі у постановках “Наталка Полтавка”, “Циганка Аза”, грала у виставі “Украдене щастя” тощо. Бабуся, Гафія Москалюк, зростала за кулісами та брала участь у постановках змалечку. Мама Мирослави – режисерка, директорка народного дому їхнього рідного села Цуцилів і голова народного аматорського драматичного колективу.
“Я горда за свій рід, за те, що народилася в Україні, – каже Мирослава. – Люблю гуцулів, то є сильні люди від Бога і від землі. Можу і буду прославляти нашу землю, нашу націю, допоки жива”
“Бир-бир-бир” – так кличуть овець
“Йо” – “Так!”
“Ти шо, звар’ював?” – “Ти шо, з глузду з’їхав?”
“Почурєй сльозьми по твАрі” – “А ну нехай сльози покотяться по обличчю”
“Леґіник” – “Парубок”
Ґруньке – гори
“Падоньку мій гіркій” – “Нещаслива моя година”
“Так си мене засадили табориком по бебехам, шо най си преч каже” – “Так мене вдарили по печінкам, що аж нечистого побачила”
“Глип-глип” – подивитися
“Та най будЕ” – “Ну добре”
“Мене такій в сирИдині туск узЄв” – “Душа заболіла”
Наводимо ще кілька гуцульських перлів від Мирослави. Бо то є фист!
“Йой то фист, я б умліла”, – “Оце сильно, я б втратила свідомість”. Це доречно вжити у відповідь на якусь драматичну історію з життя.
“Повтирай твар, – зачамкавси” – “Витри лице, – заївся”
“Тумане вісімнацітий, штубак остатний” – так кажуть на неосвічену людину, невігласа
“Не пашталаґай” – “Не говори”
“Озьме” – “Візьме”
“Куфер” – “Скриня”
“Пасах” – “Придане для молодого чи молодої”
“Цимбрині” – “Поручні для криниці”
“Склеп” – “Магазин”
“Гостинець” – “Асфальт”
“Верета” – “Покривало на ліжко”
“Оферма” – “Ледаща жінка”
“Гнила Оферма” – “Безнадійне ледащо”.
“Порткє” – “Чоловіча нижня білизна”
“Ковткє” – “Сережки”
“Під” – “Горище”
“Папіркі” – “Пальці”
“Олуфко” – “Олівець”
“Маржина” – “Корова”
“Варґі” – “Губи”
“КрИжі” – “Хребет”
“Фойда” – “Жінка легкої поведінки”
“Афини, ґОґодзи” – “Чорниці, брусниці”
“Знімкувати” – “Фотографувати”
“Коніруват” – “Зловживати добротою”
“Фертик” – “Кінець”
Допоможіть добровільним внеском українським журналістам
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
