Після потужних обстрілів енергосистеми України навесні 2024 року обленерго почали вводити графіки погодинних вимкнень – спочатку для підприємств, а згодом і для звичайних споживачів. Втім, світло вимикають не лише в пікові вранішні та вечірні години, а навіть вночі.
Чому почали застосовувати графіки погодинних відключень вночі? І навіщо відключати світло влітку? Про це Версії в проєкті «Хто в нас нині» поспілкувались з в Івано-Франківську зі Станіславом Ігнатьєвим – доктором технічних наук, професором, почесним професором Європейського інституту другої освіти (Республіка Словаччина), CEO Solar Generation, головою Ради Української Асоціації відновлюваної енергетики, консультантом ОП з питань енергоефективності.
Через системне нищення енергетики, Україна втратила майже 42% від встановленої потужності всієї енергосистеми.
«Це враховуючи 6 гігават (ГВт) максимуму потужності Запорізької атомної станції, яка є тимчасово окупованою. І є ще до 230 мегават вітру на тимчасово окупованих територіях. Вони зараз працюють, забезпечуючи окуповані території електричною енергією. Але все інше, на жаль, зруйновано», – каже Станіслав Ігнатьєв.
Росіяни вивели з ладу 100% генерації державної «Центренерго», понад 80% об’єктів компанії ДТЕК.
Як відомо, до складу Центренерго входять три теплові електростанції: Трипільська ТЕС у Київській області, м. Українка, Зміївська ТЕС у Харківській області, смт. Слобожанське, Вуглегірська ТЕС у Донецькій області, м. Світлодарськ.
Виробничі потужності компанії ДТЕК представлені підприємствами теплової генерації в складі ДТЕК Східенерго, ДТЕК Дніпроенерго, ДТЕК Західенерго. ДТЕК Східенерго складається з двох ТЕС у Донецькій і Луганській областях — Курахівської та Луганської. У складі ДТЕК Дніпроенерго три ТЕС, які розташовані в Запорізькій і Дніпропетровській областях, — Запорізька, Придніпровська, Криворізька. ДТЕК Західенерго включає три ТЕС в Івано-Франківській, Львівській та Вінницькій областях — Бурштинська, Добротвірська й Ладижинська ТЕС відповідно.
«Зруйновані в першу чергу потужності теплогенерації. Наприклад, на Прикарпатті це Бурштинська теплова електростанція – одна з найбільших, яка забезпечувала балансування якраз західного регіону енергосистеми. Є зруйнована теплостанція у Львівській області – Добротвірська, у Вінницькій області – Ладижинська, в Київській області – Трипільська, на моїй рідній Харківщині – Зміївська теплова електростанція, найбільша державна електростанція на території України», – відмітив Станіслав Ігнатьєв. Окрім ТЕС окупанти били і по об’єктах гідроенергетики.
«Зараз маємо працюючі лише дві гідроелектростанції. Бачили всі ці жахливі кадри з річки Дністер, де Дністровська станція спрацювала більшість запасів Дністровського водосховища», – відмітив експерт.
Як відомо, споживання електроенергії протягом доби відбувається нерівномірно. Пік навантаження – вранці та ввечері, коли в помешканні окрім холодильника та Wi-Fi-роутера, вмикають власне саме освітлення, чайник, кавомашину, пральну машину, праску, бойлер, телевізор, комп’ютер, посудомийну машину тощо. Узимку до них додаються електрообігрівачі, а влітку – кондиціонери.
Для згладження цих піків та підтримки балансу енергосистеми використовують так звану маневрову генерацію. Це саме ті теплові та гідроелектростанції, які можуть відносно швидко збільшувати чи знижувати виробництво електроенергії. Але наразі значна їх частина знищена ворогом.
«Проблема залишається в тому, що нічим балансувати нашу енергосистему фактично. І тому ми маємо відключення в першу чергу побутових споживачів в ранішні і вечірні години», – пояснив Станіслав Ігнатьєв.
Вимкнення в пікові години має три причини.
«По-перше, це пов’язано з технічною причиною, оскільки це піки споживання електричної енергії, де маємо в середньому до 2,7 ГВт*годин електричної енергії дефіциту. Це рівно стільки, скільки генерує, наприклад, Рівненська атомна станція або 1,5 Хмельницькі атомні станції. Тобто це величезний об’єм. На жаль, наші європейські партнери можуть нам дати в різні години від 0,7 до 1,2 ГВт. Нам цього не вистачає, маємо величезний дефіцит і тому маємо обмеження. Тому зараз будемо працювати без стабільного електропостачання. По-друге, маємо економічну проблему. Європа не може нам надати великий об’єм енергії через власні дефіцити енергопостачання. А по-третє, є надвисокий європейський тариф на електричну енергію, який в середньому становить 10,5 гривень за КВт*год спожитої енергії, це без врахування податку на додану вартість. А нагадаємо, що тариф для населення встановлений 2,64 грн/КВт. Тобто є величезна різниця, яку треба якось покривати. І один з інструментів покриття – це якраз обмеження побутових споживачів», – каже Ігнатьєв.
Додатковим інструментом балансування енергосистеми, особливо вночі, міг би стати імпорт електроенергії з Європи. Він і так від початку повномасштабного вторгнення демонструє рекордні показники. Втім є певні нюанси, чому європейського імпорту не вистачає.
«Є відключення в нічний час. На жаль, це пов’язано з чисто економічною складовою: в нічний час ринок європейської електричної енергії пропонує нам електроенергію набагато дорожче, ніж ми можемо продати на українському ринку. Уряд три тижні тому встановив так звані нижні прайс-кепи, тобто граничні ціни на оптовому ринку електричної енергії. Зокрема, зараз нижня ціна на оптовому ринку для європейської електричної енергії в нічний час є нижчою, ніж вартість в Європі. Тому маємо такі довготривалі нічні обмеження», – пояснив Станіслав Ігнатьєв.
