Хлопець загинув 20 лютого 2014 року на Майдані під час Революції Гідності. Сьогодні Роману мало б виповнитися 23 роки.

Розпочалося вшанування хвилиною мовчання під пісню “Пливе кача” та покладанням квітів. Про це пишуть Версії з посиланням на Галку.

“Подвиг Романа уособлює тисячолітню боротьбу української молоді, університетів за незалежність. Це історичний урок, який має нас змушувати задумуватися, діяти. І зараз ми вийшли на зовсім інший шлях, який треба буде долати не один рік. Ми бачимо, що ми відбиваємося від дна. Нам пощастило жити, але на нас лежить величезна відповідальність розбудовувати державу, втілювати мрії, за які Герої віддали життя”, – сказав ректор університету Ігор Цепенда.

Після керівника вишу виступила мама Гурика – Ірина Гурик та профорг філософського факультету, де вчився Герой.

“Якби він був живий, я би більше прислуховувався до нього, до тих думок, ідей, які в нього були, багато речей робив би спільно з ним. Молоде покоління більш чисто дивиться на світ, старшим важче бачити ці зміни, розуміти їх. Але молодь – це є наше майбутнє, вони краще бачать, яке вони хочуть мати це майбутнє. Ми лише маємо їх розуміти і підтримувати.

Найчастіше згадую, коли у грудні 2013 ми разом були на Майдані і мали піти на віче, але не пішли. Ми проговорили близько 5 годин, і Роман сказав, що у нього є відчуття, що він має зробити щось велике. Тоді він казав, що це має бути книжка, читаючи яку у людей буде змінюватися свідомість. Він не міг зрозуміти, чому люди вбивають один одного, адже всього можна досягнути у процесі діалогу, що можна кожній людині допомогти жити краще”, – згадує батько Героя Ігор Гурик.

Також чоловік відзначив, що книжка Романа вийде – орієнтовно до 5 річниці Майдану: є текст, є його думки.