Цi 1764 метри пройти пiшки неспiшним темпом можна за 25 — 30 хвилин. Проїхати поїздом — за п’ять.

Однак будують Бескидський тунель, найбiльша глибина проходження якого — 180 метрiв, ще з 2013 року. Будiвництво вже близьке до закiнчення. У цьому пересвiдчилися й ми. Вийшовши з електрички в селi Опорець, питаємо мiсцевих, як дiйти до Бескидського тунелю.

“Це ви про ту дiру в горi?” — перепитує чоловiк i показує рукою праворуч вiд станцiї. Бачимо тунель. Раптом iз нього виїжджає самоскид. Оце так! На його тлi вантажiвка мов iграшкова. А з першого погляду й не скажеш, що тунель такий великий. “Параметри перерiзу ствола — 11 на 10 метрiв”, — каже Костянтин Стехов, заступник начальника з будiвництва об’єкта “Бескидський тунель”.

Портал (вхiд до тунелю) прикритий великою синьою завiсою, а через 200 метрiв — ще однiєю, аби не випускати тепло назовнi. Чотири ступенi калориферiв у вентиляцiйнiй трубi пiдiгрiвають повiтря в тунелi до плюсової температури. У холодi бетон, яким саме викладають тунель, просто замерзне. Ми заходимо за завiсу й опиняємося немов в iншому свiтi. Височенне напiвкругле склепiння, ряди лiхтарiв по боках, i всюди кипить робота — робiтники працюють цiлодобово в три змiни. Бескидський тунель будують поряд зi старим, що дiє ще з 1886 року.

“Старий тунель перебуває в аварiйному станi. Це основна причина того, що потрiбен новий, — розповiдає Костянтик Стехов. — Крiм того, старий тунель одноколiйний, пропускає лише 28 пар поїздiв на добу. З вiдкриттям нового тунелю це число збiльшиться вдвiчi”. До слова, старим тунелем досi курсують поїзди. Хоча вiдстань вiд будови — лише 30 метрiв! Запитуємо, чи це безпечно, адже пiд час прокладання тунелю використовують вибухiвку. “

На початку будiвництва ми зробили три експериментальнi вибухи. Жодних деформацiй у старому тунелi не було, — запевняє Костянтин Стехов. — Ще перед проведенням робiт ми вмонтували електронну систему монiторингу й вiдстежуємо всi процеси”.

Пiсля експериментальних вибухiв проводили i плановi. Чотири метри — стiльки з’являлось простору в тунелi щодня. Вибухи вiдбувались за узгодженим iз залiзницею графiком “вiкон”. У стiнах через певнi промiжки бачимо великi заглибини.

“Для безпеки людей передбаченi 49 нiш i 12 камер, — пояснює пан Стехов. — Також будуть три евакуацiйнi виходи — для того, щоб можна було перейти в старий тунель у разi аварiї”.

Фiнансування будiвництва, а це 2,2 мiльярда гривень, забезпечують Європейський банк реконструкцiї та розвитку, Європейський iнвестицiйний банк i частково — “Укрзалiзниця”. Споруджує тунель українська компанiя, i працюють тут українськi робiтники.

“Навiть усi будматерiали, за винятком хiмiчних добавок до бетону, нацiонального виробництва”, — пiдтверджує пан Костянтин. “Будiвництво зiбрало близько 400 фахiвцiв зi всiєї України: з Рiвного, Днiпра, Києва, — розповiдає Павло Петрук, iнженер виробничо-технiчного вiддiлу. — У нас тут є гуртожиток для працiвникiв, їдальня, медпункт, рятувальники”.

Закiнчити будiвництво планують у листопадi 2017 року. Тодi ж через тунель проїде й перший поїзд.