Захід започаткований у нашому місті не випадково, адже саме Коломия стала на початку ХХ століття книговидавничим центром Галичини. Тут встановлений пам’ятник книзі.
Як повідомляє “Дзеркало Коломиї”, біля нього, власне, й розпочалося фестивальне дійство, організоване міським відділом культури. Книжкові видавництва на Вічевому майдані розгорнули свій друкований крам.
Учні міських шкіл показували театралізовані сценки з участю відомих книжкових героїв.
Тим часом асфальтова дорога “стометрівки” перетворювалася у велике розмальоване панно, – талановиті юні художники демонстрували свої живописні таланти просто під ногами перехожих. Дитяча бібліотека №1 запросила дітей разом з батьками на акцію “З мамою і татом в бібліотеку”.
Про місце книги у сучасному українському просторі велася жвава дискусія в міській бібліотеці №1 для дорослих, куди запрошено літераторів, краєзнавців та громадських активістів.
Професор, історик Коломиї Іван Монолатій вів мову про видавничу культуру міста, зокрема про видавця Якова Оренштайна, котрий “створив канон Коломиї, яка творить і читає літературу”. Про складні взаємостосунки влади й української книжки говорила заслужена журналістка України Ольга Бабій.
Цієї теми торкнувся й голова обласної організації НСПУ Євген Баран: “Хотілося б, аби тут коло нас сиділо міське начальство і щоб назвали книжку, яку вони прочитали останнім часом…”.
Виступали й бібліотекарі, говорили про те, що наболіло їм у площині залучення мешканців до користування бібліотечними послугами.
Існують тут і свої підводні рифи, наприклад, у фондах бібліотек знаходиться відсотків 70 книг, яких майже ніхто на читає. Треба ситуацію аналізувати й робити висновки.
Поет Василь Рябий також кинув репліку в бік місцевої влади – як нинішньої, так і усіх попередніх: відколи маємо Незалежність, муніципалітет на може спромогтися видавати місцевий літературний альманах, бодай щоквартально. То як ми можемо говорити про “літературну Коломию”?
Після дискусій поет Василь Клічак презентував свою книгу “Копана гора”.
Важливою інформацією поділився директор педколеджу Валерій Ковтун: він почав роботу над створенням музею коломийської книги.
А вже коли почало смеркатися у Студентському сквері розгорнувся поетичний вернісаж.
