Музей вже понад три десятиліття плідно співпрацює з фахівцями Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України, очолюваної Тарасом Отковичем.
Предмети збірки кожного музею, у тому числі й Музею мистецтв Прикарпаття, з плином часу зазнають змін. Навіть за найкращих умов зберігання кожен твір потребує регулярного обстеження задля з’ясування можливих деструктивних процесів. Помітити їх на ранньому етапі, коли предмет збірки зазнав лише незначних проявів «недуги», покликані реставратори. Їх проникливий фаховий погляд здатен помітити неладне та вчасно провести консерваційно-реставраційні заходи.
Музей вже понад три десятиліття плідно співпрацює з фахівцями Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України, очолюваної Тарасом Отковичем. Оскільки фондова колекція сакрального мистецтва музею є однією із найпотужніших в регіоні, то відповідно порятунку артефактів позаминулих століть завдячуємо сумлінним професіоналам – художникам-реставраторам філії. З нагоди Міжнародного дня музеїв з’явилась нагода продемонструвати результати їхньої діяльності.
Нещодавно до музею повернулись твори, що проходили планову реставрацію, один із них — ікона вівтаря «Богоматір» (19 ст.) перебував у занедбаному стані. До уваги відвідувачів представлено також розчищений від поверхневих забруднень з наступним проведенням фахової консервації та реставрації подарований Миколою Дундяком двосторонній феритрон «Коронування Богородиці; Страсті Христові» (1756 р.). По-новому зазвучали олійні твори: парсунний портрет Богдана Хмельницького (XVIII ст.) невизначеного автора та полотно польського художника Л. Бенедиктовича «Портрет жінки в східному одязі» (1883 р.). Повернулись з ювілейної виставки, що проходила у Львівському історичному музеї, дві ікони «Апостоли» (1718 р.), походженням з церкви Святої Параскеви села Космач Косівського району Івано-Франківської області.
“Збереження для нащадків культурних надбань минулого – пріоритетне завдання сучасного музею. Сміливо рухатися в майбутнє можна, у тому числі усвідомивши своє минуле; без реальних «свідків» минулого прогнозувати цивілізаційний поступ доволі складно”, — йдеться в повідомленні музею.
