На Косівщині у селі Пістинь зафільмували ведмедя, який бігав вулицею.
У мальовничому гуцульському селі Пістинь місцеві жителі зафіксували на відео незвичайного гостя – ведмедя. Тварина вночі бігала однією з центральних вулиць. На камеру телефона зняли, як ведмідь біжить перед автівкою сільською дорогою.
«Я ще не виділа ведмедя. Не сигнальте, бо ще ведмідь до нас залізе», – просить жінка за кадром.
Автор відео стверджує, що ведмедя вдалося зафільмувати 8 вересня о 4:30 ранку.
«Люди добрі, ви таке виділи? Ведмідь серед села Пістинь. Ми їдемо вже з кілометр і він йде собі по дорозі», – розповідає жінка на відео.
Відео швидко розлетілось соцмережами, викликавши жваве обговорення. Мешканці підтвердили, що інцидент стався на дорозі, яка веде до сусіднього села Шешори.
Ця подія привернула увагу до багатого біорізноманіття регіону, адже у межах Косівського району Івано-Франківської області розташований національний природний парк «Гуцульщина», який охоплює площу 32248 га. Протяжність парку з північного заходу на південний схід близько 29 км, а з північного сходу на південний захід – 20 км.
Цей заповідний куточок Карпат славиться неймовірним багатством флори і фауни, яке зумовлене унікальною екосистемою Карпатського низькогір’я.
Довідка
НПП “Гуцульщина” – це справжня скарбниця біорізноманіття. На його території зустрічається понад 2290 видів тварин різних систематичних груп. Найчисленнішими є комахи, яких налічується більше 1780 видів. Особливу цінність представляють види, занесені до охоронних списків національного і міжнародного значення.
Вражає кількість видів тварин, які мають офіційний природоохоронний статус: 356 видів, з яких 113 занесені до Червоної книги України, 316 – до Червоного списку Всесвітньої організації охорони природи, 30 – до Європейського Червоного списку, 269 – до Бернської конвенції, 81 – до Боннської конвенції та 35 видів – до Вашингтонської конвенції.
Серед рідкісних безхребетних, занесених до Червоної книги України, у парку можна зустріти вусача альпійського, жука-оленя, красотіла пахучого, бражників – мертву голову та прозерпіну. З перетинчастокрилих тут мешкають джміль яскравий та бджола-тесляр звичайна.
Водойми парку населяють такі рідкісні види риб, як марена звичайна, ялець звичайний, лосось дунайський та чоп. Серед земноводних зустрічаються кумка жовточерева, саламандра плямиста, жаба прудка та різні види тритонів. Плазуни представлені ящіркою зеленою, полозом лісовим, мідянкою та гадюкою Нікольського.
Особливо багато в парку рідкісних видів птахів. Тут можна побачити чорного лелеку, лучного луня, чорного шуляка, беркута, сапсана, голуба-синяка, совку, волохатого сича, довгохвосту сову, зелену жовну та червоночубу золотомушку.
Серед ссавців НПП “Гуцульщина” вражає різноманіттям кажанів – тут мешкає 16 видів. Також можна зустріти рись, лісового кота, лісового тхора, видру та горностая. І, як підтвердив нещодавній випадок у Пістині, іноді сюди заходить і бурий ведмідь.
Як повідомляє Всесвітній фонд природи WWF-Україна https://wwf.ua/our-work/wildlife/brown-bear/, колись ведмідь був поширений по всій Україні, але сьогодні він трапляється лише на території Карпат та окремі особини на Поліссі. За останні 50 років популяція ведмедів зменшилася з майже 1300 до близько 300 особин. Серед причин, які впливають на зменшення його чисельності в Україні — нелегальне трофейне полювання і вбивство через конфлікти з фермерами чи пасічниками, а також втрата оселищ.
Ведмідь включений до Червоної книги України з 2003 року і має статус виду під загрозою зникнення. В Бернській конвенції ведмідь бурий знаходиться серед видів, які суворо охороняються, а також його згадують в Директиві ЄС про оселища і Загальноєвропейській стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття.
Місцеві мешканці Українських Карпат — гуцули — віддавна ласкаво називають ведмедя “вуйко”. Він є вагомою частиною місцевого фольклору і традицій, майже тотемною твариною. Але захоплює людей не тільки краса і велич ведмедя, але і його біологія.
Хоч ведмедя і величають найбільшим хижаком у Європі, його раціон на 40-60% складається з їжі рослинного походження — трави, пагонів, коріння, горіхів, плодів дерев та ягід. Ведмідь також споживає комах, рептилій і ссавців. Але особливі ласощі для нього — мед. Гострий нюх тварини може відчути його за кілометри та привести або до диких бджіл, або до чиєїсь пасіки.
Ведмідь є твариною, яка може становити небезпеку для людини, однак він старається уникати зустрічей з нами. Людям теж варто менше турбувати ведмедя і знати як поводитися у місцях, де він живе, або при зустрічі у дикій природі.
Здається ніби ведмідь доволі незграбна тварина, але це лише на перший погляд: він може ходити на двох ногах і п’ятах, а ще користується «пальцями» на передніх лапах так само як люди.
Самці ведмедів — одинаки, але з травня по липень шукають собі пару для розмноження. Самки народжують 1-4 ведмежат під час сплячки узимку, і вже навесні виходять разом з ними з барлогу. Ведмедиці турботливі мами, тому навіть дорослі ведмежата продовжують триматися біля них інколи до чотирьох років.
