Меморіальний комплекс у селі Радча, що на Івано-Франківщині відкрили 12 бійцям, полеглим у російсько-українській війні.
Про це повідомив на сторінці міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.
“Дванадцять відважних чоловіків пішли на війну, щоб захистити тих, кого люблять. Свої сімʼї, своє село, свою країну. Вони загинули в боротьбі за вільне майбутнє”, — йдеться в дописі.
Пам’ятні дошки у меморіальному комплексі встановили полеглим воїнам:
- Михайлу Бриндзею;
- Ярославу Вацебі;
- Роману Демʼянцю;
- Івану Майці;
- Андрію Остапʼяку;
- Андрію Струку;
- Тарасу Струку;
- Івану Фуштею;
- Роману Цюцяку;
- Івану Шептуру;
- Віктору Яцківу.
Нагадаємо, 30 січня на Івано-Франківщині відкрили пам’ятні дошки чотирьом полеглим бійцям: Володимиру Андрусіву, Михайлу Кушніру, Олегу Гороховському та Роману Голубцю.
Памʼятні знаки військовослужбовцям встановили та освятили на фасаді Верхньолипицького ліцею, де вони навчалися. На відкриття зібралися рідні, побратими, духовенство, вчителі, учні школи, жителі громади та представники влади. Право відкрити меморіальні дошки надали родичам воїнів.
Володимир Андрусів народився 12 лютого 1965 року в селі Верхня Липиця. Закінчивши місцеву школу, навчався у Бурштині. Після чотирьох років в армії чоловік працював у Івано-Франківській філії “Карпатвибухпрому”. Він був виконувачем обов’язків заступника керівника дільниці.
2 березня 2022 року Володимир Андрусів приєднався до Сил територіальної оборони. Боєць служив старшим стрільцем-оператором у стрілецькій роті на Запорізькому напрямку. Воїн поліг 22 березня 2024 року на околицях Гуляйполя.
Михайло Кушнір — родом із села Верхня Липиця Івано-Франківського району. Чоловік народився 26 липня 1972 року. Закінчив школу у рідному селі, з 1987 року навчався у Перемишлянському середньому профтехучилищі № 61. Отримав спеціальність столяр-паркетник. З 1990 до 1992 року служив в морському флоті у Севастополі. Згодом почав займатися встановленням дахів.
На захист України Михайло Кушнір став 2 березня 2022 року. Він вступив до територіальної оборони. Був старшим сержантом. Військовослужбовець загинув 1 серпня 2024 року внаслідок артобстрілу на околицях Гуляйполя Запорізької області.
Олег Гороховський народився 3 червня 1975 року в селі Городиська. Проживав у селі Верхня Липиця, там закінчив школу. Згодом навчався у Бурштині, здобув професію водія. Чоловік працював на приватному підприємстві та у Верхньолипицькому ліцеї. У 2021 році від важкої хвороби померла дружина Люба. Чоловік залишився з двома доньками.
У березні 2022 року прикарпатець пішов боронити країну. Старший солдат Олег Гороховський воював у Донецькій та Луганській областях. Військовослужбовець помер 27 вересня 2024 року у медзакладі.
Роман Голубець народився 30 листопада 1997 року в селі Городиська. Закінчив Верхньолипицьку школу. З дитинства захоплювався комп’ютерними технологіями, тож вирішив вивчитися на айтівця. Вступив у Тернопільський національний економічний університет на факультет комп’ютерної інженерії. Після навчання у виші Роман Голубець працював за спеціальністю у Тернополі. Потім — заробляв на життя за кордоном. Незадовго до повномасштабного вторгнення РФ повернувся в Україну.
24 червня 2024 року Роман мобілізувався до лав Збройних сил України. Пройшов військовий вишкіл у Словаччині. 29 вересня, після кількох тижнів тренувань, відправився на бойові позиції Донеччини. На фронті служив стрільцем-помічником гранатометника механізованого відділення однієї з військових частин. Роман Голубець загинув 5 жовтня 2024 року під час бойового завдання поблизу села Катеринівка під Мар’їнкою.
