Зарубіжні ЗМІ минулого тижня в публікаціях про Україну звернули увагу, зокрема, на перспективи підписання Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Крім того, кілька матеріалів присвячені можливому запровадженню Росією мит на деякі українські товари у відповідь на підвищення Києвом мит на імпорт автомобілів. Іноземні журналісти також звернули увагу на прийняту польським Сеймом резолюцію по Волинській трагедії.

Брюссельська газета European Voice, обговорюючи пріоритети головування Литви в Раді ЄС у другій половині року, наголошує на вагомості для прибалтійської держави процесу зближення України і ЄС. “Я не можу уявити повноцінної і вільної Європи без України”, – цитує видання міністра закордонних справ Литви Лінаса Лінкявічуса, який виступає послідовним адвокатом у процесі зближення України і ЄС.

Агентство Reuters пише, що Росія планує ввести торгові санкції щодо України, вдаривши по її імпорту шоколаду, вугілля та скла у відповідь на підвищення Києвом мит на імпорт автомобілів, що викликало занепокоєння у Світовій організації торгівлі. Згідно з документами, поданими Росією в СОТ, введені Україною автомобільні мита завдають Москві збитків на 36 млн дол. на рік. “Щоб компенсувати це, вона (РФ – ред.) заявила, що зберігає за собою право ввести мита в 0,1 євро на кілограм українського шоколаду, 15% – на імпорт скла і 54% – на імпорт вугілля”, – йдеться в повідомленні.

Російська газета “Коммерсантъ” звертає увагу, що головний санітарний лікар Росії Геннадій Онищенко висунув претензії українським кондитерам, зокрема компанії “Рошен”, на яких припадає 50% загального обсягу імпорту солодощів до РФ. Але це – найменша проблема для кондитерів, констатує видання. Прийняти невигідні для українських компаній мита на низку товарів, включаючи шоколад, слідом за РФ можуть інші учасники Митного союзу – Білорусь та Казахстан. “Якщо всі три країни погодять ставки мит, запропоновані Росією, постачати свою продукцію за ними Україні доведеться і до Білорусі, і до Казахстану, що означає абсолютно інші обсяги та гроші”.

У іншій публікації “Коммерсантъ” зазначає, що прем’єри Росії і України не змогли вирішити питання, звідки взяти кошти на закачування газу в українські підземні сховища: “Газпром” не хоче витрачати на це свої гроші, а Київ на це коштів не має. Допускати до українських ПСГ німецьку RWE в Москві теж не хочуть. Тому напівпорожні сховища можуть призвести до перебоїв із транзитом газу до Європи.

Німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung пише, що Євросоюз і російський концерн “Газпром” ведуть запеклу боротьбу за газопроводи та правила гри на європейському енергетичному ринку, а головним полем битви при цьому є Україна. “Російська еліта досі не змогла змиритися з утратою України… Через її трубопровідну систему проходить 68% російського газового експорту, і тому вона займає панівне становище на енергетичному ринку”, – йдеться в публікації.

У цих умовах, продовжує видання, Росія робить Україні пропозицію: низькі ціни на газ у разі інтеграції України в Митний союз. При цьому, нагадує автор, “Газпром” і “Нафтогаз України” мають об’єднатися, в результаті чого Росія зможе отримати доступ до розгалуженої трубопровідної системи України. “Газпром” таким чином отримав би право визначати, кому і за якою ціною продавати природний газ. В результаті Україна отримала би дешевий газ, а Росія – доступ до самого центру її (України – ред.) владних структур”, – наголошується далі. Як стверджує оглядач, Євросоюз уже давно звернув увагу України на небезпеку подібної моделі і пропонує свою: Україна має реформувати свій енергетичний сектор відповідно до європейських правил.

Польське агентство преси (РАР) звертає увагу, що українська влада не відреагувала на прийняту польським Сеймом резолюцію по Волинській трагедії, а депутати прозахідної опозиції в українському парламенті по-різному оцінюють цей документ. Представник партії “Батьківщина” Микола Томенко, як підкреслює РАР, зазначив, що депутати Сейму виявилися більшими патріотами України, ніж представники більшості у Верховній Раді. На його переконання, визначення “етнічна чистка з ознаками геноциду” не є ідеальним, але не презентує українофобну позицію. Натомість депутат ВО “Свобода” Юрій Сиротюк підкреслив, що Україна повинна відповісти на резолюцію Сейму. “Це очевидно, що в наступному році Україна повинна докласти зусиль, аби гідно вшанувати українців, які були масово вбиті на Холмщині в 1944 році”, – цитує українського депутата РАР.

Російська газета “Известия“, коментуючи події у Врадіївці, пише, що українська опозиція використовує невдоволення громадян міліцією як привід для зміни влади. У Києві 18 липня почнеться новий масовий протестний “майдан”. Його учасники – жителі українських сіл у Миколаївській області, що постраждали від свавілля міліції, зазначає видання. На думку політологів, так в Україні відпрацьовується технологія “підйому протестних настроїв із глибинки”, які за літо посиляться, а до осені перетворяться на повноцінний “майдан”, націлений на повалення діючої влади.

 

Наталія Костіна, Андрій Лавренюк, Ганна Снігур-Грабовська, Юрій Банахевич, Ірина Ревчук. ВАШИНГТОН-БРЮССЕЛЬ-БЕРЛІН-ВАРШАВА-КИЇВ. 15 липня 2013 року.