Віталій Музичин — родом із селища Вигода Калуського району, що на Івано-Франківщині. Чоловік створює дримби понад десять років. У своїй майстерні створює не лише інструменти, але й чохли до них.
Про історію дримби, її звучання та ювелірну роботу під час виробництва пишуть Версії з посиланням на Суспільне.
“З Бронзової доби цей інструмент розвивався на теренах України”
Дримбою або варганом називають на Прикарпатті один з найдавніших інструментів у світі. Згадки про дримбу у Європі датують V-VII століттям. Їх робили з дерев’яних чи кістяних пластинок. В Україні цей музичний інструмент поширений серед бойків та гуцулів, розповів Віталій Музичин.
“З Бронзової доби цей інструмент розвивався в Україні. У нас всі робили. Колись це був найпоширеніший інструмент. Всі діти могли зробити. Мій вуйко з моїм татом завжди змагалися. Коли були малими, пастушили, то вони брали цвяхи й там десь з каменем, з молотками то плескали, якісь пружини з годинників австрійських шукали постійно. Вони змагалися, в кого дримба голосніше грає”, — пригадує майстер.
“Двох однакових дримб не можна зробити. Навіть, якщо вони в одній ноті, будуть звучати по-різному”
Дримби, що майструє Віталій Музичин, замовляють музиканти не лише з України, але й з Канади, США, Англії, Австрії, Німеччини, Казахстану. На виробництво інструмента потрібно кілька днів, а подекуди — й тижнів, хоч складається дримба з двох деталей: корпусу та язичка або, як кажуть на заході України, — миндика. Звучить дримба в одній ноті.
“Двох однакових дримб не можна зробити. Навіть, якщо вони в одній ноті, будуть звучати по-різному. Щоб зробити першу дримбу, мені треба було десь пів року, щоб вона мала приблизно нормальний звук. Якщо дримба неточно виготовлена, то вона й не грає. Що кращий звук, то більше майстер доклав зусиль”, — пояснює Віталій Музичин.
“Якщо дуже довго грати на дримбі високочастотній, то виходить такий звук, немовби в мізках тече струмок”
Аби вберегти музичний інструмент від ушкоджень, Віталій Музичин створює й чохли. Їх, пояснює майстер, робить із твердих порід дерев на різні вподобання. Хоч дримба — простий інструмент, та вона має свої особливості виконання й звучання.
“Дримба має два звуки. Один — той звук, що передається по кістці до внутрішнього вуха, який ніхто не чує, крім того, хто грає. Це — дуже цікавий звук, який певним чином робить масаж головного мозку. Ну і другий звук — той, що чують усі. Якщо дуже довго грати на дримбі високочастотній, то виходить такий звук, немовби в мізках тече струмок”, — розповів Віталій Музичин.
Допоможіть добровільним внеском українським журналістам
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
