Серед найцікавіших знахідок – кам’яний фундамент споруди XVII – XVIII ст. та фрагменти керамічного водогону XIX cтоліття, повідомляють у Рятівній археологічній службі.
За словами керівника розкопок археолога Євгена Ткача, результати досліджень були очікувані – розкопки довели, що ця територія протягом багатьох століть була сильно заболочена і незаселена. Про це пишуть Версії з посиланням на Press-Центр.
– Найдавніші знахідки, які нам трапились, – це поодинокі фрагменти кераміки XV-XVI ст. Єдина споруда, яку ми зафіксували, – будівля XVII -XVIII ст. Вона була прямокутної форми, з приблизними розмірами 4Х5 метрів, з кам’яним фундаментом і дерев’яними стінами. Наразі ми не можемо сказати, що це було, але сподіваємось знайти відповідь на це запитання на старих мапах та в архівах, – сказав Євген Ткач.
Найцікавіша знахідка археологів – відрізок керамічного водогону XIX ст. Річ у тім, що у той час у Львові вже використовували дерев`яні та металеві водогони. Керамічним водогоном у Львові користувались лише короткий проміжок часу у XV столітті, від нього відмовились через ненадійність.
– Для чого поклали цей шматок водогону, наразі невідомо, – продовжує пан Ткач. – Він був скерований від входу до парку Франка у напрямку університету. Для нас це ще один пазлик у історії Львова.
Нагадаємо, НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інститут археології НАН України розпочала розвідкові розкопки на площі перед львівським університетом на початку липня. Дослідження провели на замовлення ЛКП «Зелений Львів» і вони є частиною передпроектних робіт перед реконструкцією площі та будівництвом тут підземного паркінгу. Метою робіт було з’ясувати наявність на цій ділянці давнього культурного шару.