didych
Соратники кажуть: чоловік умів тримати дисципліну і сумлінно оберігав підопічних. Молодих просив не лізти під кулі і не ходити по одинці поза Майданом. Життя 44-річного чоловіка обірвала граната. «Граната просто розірвалась біля сонної артерії. Потім, кажуть, його голову ще переїхала машина.
Він був на передовій, а жінка була на Майдані», – розповідає однопартієць Микола Олексин. Сергій із дружиною на Майдані був з початку грудня. Додому у Городенки подружжя приїжджало на кілька днів і знову поверталося до столиці. Востаннє з родиною бачилися на Різдво.
Останнім часом тривожні передчуття рідні намагалися гнали від себе. На Городенківщині відбулися молебень за убієнним і народне віче, де сивочолі чоловіки не соромилися сліз. Сергій Дідич жив у селі Стрільче і власноруч відбудовував батьківську хату, а ще, попри те, що був депутатом райради, владою ніколи не зловживав. Їздив на стареньких «Жигулях» і завжди намагався допомагати людям. У загиблого – дорослий син та донька-школярка. Батьки – літнього віку – обом по 70 років. Матір – хвора і важко відходить від горя.
Хоронитимуть Сергія в рідному селі Стрільче. Та громадськість Городенки просить дозволу в родичів попрощатись із героєм у місті.