Дошку встановили на фасаді будівлі ЗОШ №12, що на вулиці Національної гвардії, де свого часу навчався Юрій.

Вшанувати пам’ять загиблого зібрались родичі і друзі, учні та педколектив школи, а також представники влади.

За словами дружини Юрія Марії Баран, встановлення меморіальної дошки на фасаді школи є потрібним, щоб школярі знали своїх Героїв.

«Я думаю, що таке вшанування пам’яті є необхідним. Тому що тоді діти знатимуть хто захищав незалежність нашої країни. Дай Боже, щоб ця війна закінчилась, але зараз молодь повинна знати своїх Героїв», – крізь сльози каже дружина майора.

Побратим Юрія Іван Сидорук відзначає, що Юрій Баран був досвідченим військовослужбовцем та великим патріотом своєї держави.

«Для нас він був як батько. Він відносився до нас не як командир батальйону, а як друг, хоч і носив звання майора. Можу сказати, якби Юрій був нашим командиром, він би не вивів батальон», – переконаний боєць.

В свою чергу міський голова Віктор Анушкевичус зауважив, що не знав особисто Юрія Барана, проте всі люди, які розповідали про нього говорили одне – він був «найкращим».

«Все це свіже у пам’яті, ця рана кровоточить. Безумовно, ніякі урочисті, ніякі пам’ятні дошки не замінять батькам сина, дружині – чоловіка, а дітям – батька, але ми маємо це робити. На фасаді цієї школи це вже третя дошка – Грузін і Мельничук загинули, виконуючи свій обов’язок в безглуздій війні в Афганістані, яка була розв’язана Кремлем. А сьогодні Кремль розв’язав війну, яку назвали гібридною, на сході нашої держави і знову гинуть найкращі сини і дочки України», – зауважив Віктор Анушкевичус.

Це вже 21-ша пам’ятка, встановлена в рамках реалізації міської програми «Івано-Франківськ — місто героїв».

Нагадаємо, 8 липня біля Амвросіївки загинув начальник тербатальйону «Прикарпаття» Юрій Баран. Тоді повідомили, що снайпер влучив йому просто у скроню. На загиблому не було ані каски, ані бронежилета.