Відомо, що щеплення від грипу слід робити щороку – адже кожен рік до нас приходять нові штами цього вірусу. Вакцини вчать імунну систему розпізнавати молекулярні ознаки вірусу, пишуть Версії з посиланням на dobryjlikar.
Зокрема, більшість вакцин вчать імунну систему “бачити” гемаглютинін – особливий вірусний білок, за допомогою якого вірус взаємодіє з клітиною. Але саме він і змінюється у кожному новому штамі.
Проте це шкодить ві самому вірусу, адже постійні мутації врешті призводять до зміни просторової укладки білкової молекули. Тому у будь-якій клітині є особливі білки, які допомагають іншим білкам тримати форму. Ці білки називаються шаперони, і вони потрібні саме для того, щоб білкова молекула, яка не може набути правильної просторової конформації, все-таки згорнулася правильно.
Відомо, що вірусні білки взаємодіють з клітинними шаперонами, тож вчені припустили, що саме шаперони допомагають вірусам “вирішити проблему” із своїми білками, що виникають через сильну мінливість. Дослідники з Массачусетського технологічного інституту (США) поставили експерименти з двома типами клітин: в одних була сильно знижена активність одного з основних білків-шаперонов, в інших, навпаки, шаперонов було більше, ніж зазвичай, і працювали вони в клітці активніше, ніж зазвичай. Ті та інші клітини заражали вірусом грипу і чекали, коли у вірусі зміниться 200 поколінь.
Виявилося, що в клітинах, де шаперони були особливо активні, вірус змінювався швидше, ніж в звичайних клітинах, і набагато швидше, ніж в клітинах з вимкненим головним шапероном. Іншими словами, коли в клітині багато білків, які стежать за просторовим укладанням інших білків, вірус може дозволити собі бути мінливим. Найбільше у вірусу грипу мутували саме гемаглютинін, за допомогою якого він взаємодіє з клітинами, і фермент, який займається копіюванням вірусного генома. Між тим, шаперони є найактивнішими в момент теплового стресу – і, очевидно, вірус зі своїми мінливими білками повинен особливо добре себе почувати, коли організм переживає підвищення температури.
Не виключено, що і інші віруси, крім грипу, використовують шаперони з тією ж метою. Щодо грипу, то якщо вчені зуміють якось віднадити його від клітинних шаперонов, це дозволити загальмувати його стрімку еволюцію, і не доведеться щороку розробляти нову вакцину для чергового зміненого різновиду.
