Військові з родинами вимагають в міської влади негайно почати будівництво реабілітаційного центру на міському озері.
23 серпня біля міського озера на акцію зібрались діючі військові та ветерани. На обговоренні – подальша доля скверу, розвиток міських громадських просторів з урахуванням довгострокових інфраструктурних потреб військових та містян.
Вздовж дороги до озера військові розмістили таблички з фото та закликами їх почути: «Ми віддали вам здоров’я, а на що готові ви?», «Ми справді не заслуговуємо?», «Зупинись. Подумай. Підтримай. Допоможи нам створити реабілітаційний центр».
Організатор зустрічі – майор Збройних сил України, військовослужбовець 114 бригади тактичної авіації Івано-Франківська Руслан Колішенко. Він пояснив, що сьогодні військові, ветерани, їх родини та небайдужі містяни зібрались, або озвучити спільну думку стосовно будівництва реабілітаційного центру, знайти компроміс та направити чергове звернення міській владі.
«Деякі мені закидали, що я не маю права відстоювати створення реабілітаційного центру, бо я не поранений і не контужений. Але я 13 років в ЗСУ. Дуже сподіваємось, що нас почують. Нам важливе наше місто, нам важлива ця ділянка, нам важливо, щоб будівництво реабілітаційного центру не впливало на зелені зони”, — каже Руслан Колішенко.
За проєктом, навколо реабілітаційного має бути сквер.
«2 серпня була підтримана ініціатива головного лікаря ЦМЛ Тараса Масляка та нас, ветеранів, про оголошення конкурсу на розробку проєкту реабілітаційного центру та спортивно-оздоровчої інфраструктури саме тут, на цьому місці, де ми зібрались. Для нас, учасників бойових дій, які поранені, питання реабілітації є дуже важливим. Реабілітації не тільки фізичної, але й ментальної. І цінно те, що реабілітаційний центр буде в пішій доступності від нашого госпіталю, де багато хлопців проходять лікування. Нас тривожить активність деяких депутатів, які рекомендують винести реабілітаційний центр за межі міста. Вони продовжують сталінську практику, практику Радянського Союзу – виловлювання всіх неугодних, калік, безногих, і вивезення їх за межі міста, щоб всім решта було комфортно і не доводилось бачити цих безруких, безногих», – обурився поранений військовослужбовець Тарас Бугаєнко.
Захисників тривожить, що суспільство не готове до інтеграції військових у звичне життя.
«Подивіться навколо. Парк – це чудово, це місце відпочинку. Але куди діватись людям, які захищаючи нашу державу, втратили здоров’я, мають травми? Йти у Верховину чи Гуту, куди нас відправляють? Там теж потрібні реабілітаційні центри, але вони мають бути іншого рівня. А тут центр області, неподалік госпіталь. Воювати на передовій легше, ніж вести дискусії чи спори з людьми, які теж були на фронті. Багато хто нас не розуміє, бо в їх дім не зайшла війна, немає загиблих чи поранених, вони відносяться скептично, багатьом «без різниці». Центр не буде заважати парку, а парк – центру», – виступив військовий Олег Гречанюк.
Захисниця Марія Щербанюк впевнена, що одного реабілітаційного центру у Франківську точно буде замало.
«Ця земельна ділянка на кадастровій карті має призначення землі житлової та громадської забудови. Тут ніколи не було місця масового відпочинку населення, воно не облагороджене, немає газонів та клумб. Ми не хочемо руйнування парків, але акцент має бути на реабілітаційному центрі зі збереження зеленої зони, з окультуренням території, щоб були доглянуті дерева, клумби, гарна прохідна зона. Реабілітаційних центрів забагато не буває», – відмітила Марія Щербанюк.
Місцевий активіст Богдан Козак пояснив, що громада в принципі не проти ребцентру, але не на цій ділянці. І запропонував шукати альтернативу.
«Сьогодні велике свято – День національного прапора. За нього проливається сьогодні кров. За законом ця територія – зелена зона. Ми не проти побудови реабілітаційного центру. Ми – за. Але не тут. Альтернативою може стати будівництво центру на території міської лікарні. Там 500 квадратних метрів точно знайдеться», – відмітив Богдан Козак.
Присутні військові поцікавились, що ж тоді буде на цьому місці, якщо громада проти реабілітаційного центру.
«А які у вас плани на цю ділянку?» – спитали військові активіста.
«Зробити парк ветеранів України», – відзначив ветеран «Азову» Сергій Янчук.
Ветеран Сергій Песчальніков зауважив, що одне іншому не заважає – на цьому місці планується і центр реабілітації для військових, і парк.
«Від того, як ми приймаємо наших військових, залежить наше майбутнє. Але нам пропонують облаштувати реабілітаційний центр, до прикладу, на території колишньої Тростянецької виправної колонії. Але я вам скажу – не буде цього! Громада хоче парк. Ми над цим працювали. Тут буде і реабілітаційний центр, і парк – це наше слово і ми будемо його дотримуватись!», – пообіцяв Сергій Песчальніков
Приїхав підтримати франківських побратимів і «холодноярівець» Олексій Єрмаков.
«Коли ти починаєш побратимів ховати, коли ти збираєш їх по полях, коли ти бачиш несправедливість, ти розумієш, що майбутнє потрібно будувати по-іншому. Чому мої побратими, які в 26 років залишаються без очей, повинні знаходитись десь за містом? Чому сьогодні діти сахаються воїнів без рук, без ніг? Суспільство має нас бачити. Ми кожного дня знаходимось там, я зі свого взводу поховав 26 своїх побратимів. Якщо хоч на день ви зайдете в окоп, ви почнете цей світ бачити по-іншому. Зараз 50 тисяч військових потребують реабілітації. Чекають по 8 місяців на неї в черзі, бо немає реабілітаційних центрів. Ми не дамо тут забудувати щось інше чи вкрасти гроші. Ми разом будуємо нове суспільство, ми повинні один одного підтримувати і допомагати. А проплачені пропагандисти хай бояться і ховаються», – виступив Олексій Єрмаков.
Проти забудови цієї зеленої зони біля міського озера виступив ветеран «Азову» Сергій Янчук.
«Мої побратими, «азовці», «третя штурмова», кажуть, гріх вам ціна, якщо ви в Івано-Франківську не зробите парк ветеранів. А тут є можливість це зробити. То в чому проблема? А в тому, що тут хочуть забудувати. Ця вся територія в оренді в приватного власника. Ніхто не проти реабілітаційного центру. Але люди переживають, що тут буде житлова забудова. Дуже неприємно, коли говоримо за об’єднання і тут же починаємо когось звинувачувати. Треба говорити: почути їх, почути нас», – відмітив Сергій Янчук.
Своєю чергою організатор акції Руслан Колішенко обіцяв, що першим виступить проти будь-якої багатоповерхової забудови.
«Якщо тут почнуть будувати щось інше, ми перші виступимо проти. Ми цього не допустимо. Якщо тут почнуть будувати висотку – я першим вийду на протест», – додав Руслан Колішенко.
Майор ЗСУ додав, що на сьогоднішній зустрічі хотів об’єднати громаду та ініціаторів проєкту, знайти точки компромісу та мінімалізувати конфлікт сторін.
Більшість присутніх військових підтвердили, що однозначно підтримують будівництво реабілітаційного центру біля міського озера та підписали чергове, вже третє за рахунком, звернення до міської ради з проханням якнайшвидше почати будівництво реабілітаційного центру на міському озері.
