Військовослужбовець Івано-Франківського ОТЦК та СП поділився своїм досвідом участі в бойових діях, починаючи з 2015 року і до повномасштабного вторгнення росії.
Бойовий шлях Тараса Довгана розпочався у 2015 році, коли він, працюючи на той час у Польщі, прийняв рішення повернутися в Україну та вступити до лав Збройних Сил, на що значною мірою вплинула трагедія під Іловайськом.
“В 15-му році, працюючи той час в Польщі, я повернувся і вирішив вступити до війська, прийшов на комісію, і на цей фактор дуже великий вплив мала фактично Іловайська трагедія”, – розповідає Тарас Довган.
Військова служба привела його на схід України, де навесні 2016 року його підрозділ було передислоковано до Краматорська, де він служив до демобілізації, після чого у 2017 році повернувся до роботи в Польщі, де перебував до початку повномасштабного вторгнення росії.
“Як почалася широкомасштабна навторгнення, зразу пішов у військкомат. Знаєте, черги реально треба було декілька годин стояти, щоб потрапити в армію”, – згадує військовослужбовець, якого було призначено до восьмого батальйону 10-ї бригади.
Бойовий досвід Тараса включає службу в Києві, де його батальйон охороняв аеропорт “Жуляни” від можливої висадки ворожого десанту, участь у бойових діях на Сумщині та під Харковом, а з початку липня 2022 року – на східному напрямку, де його підрозділ продовжує виконувати бойові завдання.
“Люди просто бояться невідомості. Це як дитина в темній кімнаті боїться, що щось там в куті чи під ліжком. Включаєш світло – а там нічого нема. Людина не йде вмирати на війну, вона йде виживати, нищити ворога і знов виживати – це перший обов’язок”, – пояснює Тарас Довган свій погляд на військову службу.
