23 вересня у Нью-Джерсі на 84 році життя помер відомий письменник, літературознавець, есеїст Богдан Рубчак, автор збірок поезій, співредактор і співупорядник книжок, представник модернізму в українській поезії 1960-их років, член Нью-Йоркської групи; викладач у Рутґерському, з 1973 — в Іллінойському університетах, пишуть Версії з посиланням на МІСТО.

Новину про смерть письменника опублікували у Фейсбуку Олесь Ільченко, Івано-Франківська Спілка письменників та Василь Махно.

 Сьогодні вранці, тобто 23 вересня 2018 року, помер видатний український поет, професор Іллінойського університету Богдан Рубчак (1935-2018). Помер у нью-джерзійській лікарні. Щойно розмовляв з його дружиною Мар’яною Рубчак, яка сповістила цю печальну вістку. Відійшов один із творців Нью-Йоркської групи, поет особливого мелосу в українській поезії, глибокий знавець літератури, ерудит, богемник, просто мій старший приятель, з яким протягом майже десятиліття дружив. Ця дружба була мені за честь. Останні роки Богдан з дружиною мешкав у Бунтоні (Нью-Джерзі). Його дім і серце були відкриті до світу, він знав ціну словам і вмів, як чародій, їх оживляти”, – йдеться в дописі Василя Махна.

Довідка. Богдан Рубчак народився 6 березня 1935 року в Калуші. Початкову освіту здобув у Калуші, у 1943 році з батьками виїхав до Німеччини, де помер батько. Богдан залишився в таборі переміщених осіб в Діллінгені, там продовжував свою освіту до 1948 року, а відтак виїхав з матір’ю до Америки у Нью-Джерсі.

У 1948—1952 роках Богдан Рубчак проживає в Нью-Йорку, опісля переїздить до Чикаго, де успішно закінчує середню школу — і продовжує свої студії в університетахНейві-Пір та Рузвельта. Вивчає мови та порівняльну історію світової літератури. Коли Рубчакові виповнився 21 рік, вийшла його перша поетична збірка «Камінний сад», присвячена матері, яка весь час працювала, забезпечуючи йому освіту. Сам поет, не покидаючи школи, також перейшов на підробітки. У 1958 році Рубчака призвали доамериканського війська — і він два роки служив у Кореї. Повернувшись з війська у 1960 році, готує другу збірку поезій — «Промениста зрада». Поновлює свої студії спершу в університеті Рузвельта, далі — в Чиказькому університеті, коли й виходить третя його збірка поезій — «Дівчина без країни» (1963).

Окрім збірок поезій написав понад 100 статей та есе, разом з Богданом Бойчуком упорядкував антологію сучасної української поезії на заході, яка вийшла у 1969 році в двох томах під назвою «Координати». Перед цим, у 1967 році, редагував разом із Святославом Гординським «Зібрані твори» Богдана-Ігоря Антонича, упорядкував разом із Б. Бойчуком антологію поезії «Координати» (І — II, 1969).