Пост на тему “Негативна упередженість: Чому людей приваблюють погані новини та теорії змов?” він опублікував на свої сторінці у соцмережі Фейсбук:

Читаючи газету чи дивлячись новини або проводячи час у Facebook чи YouTube, ви, мабуть, помітили, що там є непропорційно більше негативних новин, ніж позитивних. Психологи пов’язують це явище з тим, що називається «негативна упередженість» (negativity bias). Негативна упередженість не обмежується лише сприйняттям ЗМІ, але проявляється і в наших особистих стосунках, наших робочих стосунках і навіть у нашому світогляді.

У дуже відомому дослідженні [1], Рой Баумейстер разом з двома іншими психологами виявив дуже важливий психологічний принцип: погані речі мають сильніший вплив на нас, ніж хороші речі. Одне експериментальне дослідження показало, що люди реагують швидше на негативні слова, ніж на позитивні слова [2]. Економісти помітили цей самий принцип із «відразою до втрат» [3] – тенденцією людей бути більш чутливими до втрат, ніж до доходу. Типовим правилом є те, що втрати вдвічі важливіші за дохід. Втрата 50 доларів, швидше за все, зменшить ваше щастя на стільки ж, наскільки дохід в 100 доларів збільшить ваше щастя. Але загальна суть полягає в тому, що негативні події мають на нас сильніший вплив, ніж позитивні.

Оскільки люди мають негативну упередженість, вони швидше звертають увагу на негативні події. Цим можна пояснити, чому в засобах масової інформації є стільки негативних новин – ЗМІ просто надають новини, які слухачі люблять споживати. Негативне упередження також може пояснити популярність теорій змов. Коли ми чуємо, що злий уряд створив біологічну зброю або що мільярдер хоче насильно імплантувати чіп за допомогою вакцинації, це звучить набагато страшніше, ніж альтернативне пояснення вірусу який виник природнім шляхом або банальної необхідність захиститися від цього вірусу.

Для боротьби з негативним упередженням варто зменшити споживання негативних новин, припинити слідкувати за теоріями змов і просто бути вдячними за хороші речі, які ми маєте у своєму житті. Як нас навчає Біблія: «Подяку складайте за все» (1 Солунян 5:18).

Джерела:
[1] Baumeister, R. F., Bratslavsky, E., Finkenauer, C., & Vohs, K. D. (2001). Bad is stronger than good. Review of General Psychology, 5(4), 323-370.
[2] Trussler, M., & Soroka, S. (2014). Consumer demand for cynical and negative news frames. The International Journal of Press/Politics, 19(3), 360-379.
[3] Kahneman, D., & Tversky, A. (1979). Prospect Theory: An Analysis of Decision under Risk. Econometrica, 47(2), 263-292.

Довідково: 

Роман Шеремета – український науковець, економіст. За версією «Forbes» – один із двох найкращих українських економістів (другий – Юрій Городніченко). Шеремета має один з найвищих рейтингів молодих економістів у світі за рейтингом IDEAS.

Роман Шеремета з Івано-Франківська. Тут у 2004 році він здобув освіту економіста у Національному університеті нафти й газу та фах правознавця у Прикарпатському національному університеті ім. Василя Стефаника.

Станом на середину 2019 р. – доцент Школи менеджменту Уезерхед при Університеті Кейс Вестерн Резерв (США).

Сфера наукових зацікавлень: експериментальна економіка, теорія ігор.

Входить до складу редколегії видання “Journal of Economic Behavior and Organization”.

Роман Шеремета опублікував понад 60 наукових статей, є одним із найбільш цитованих економістів в рецензованих журналах.

Його дослідження були представлені в більш ніж 40 провідних наукових журналах з економіки, бізнесу, психології та політології, а також у різних популярних засобах масової інформації, включаючи WALL STREET JOURNAL, FORBES, NBC NEWS, NPR, SCIENCE DAILY та інші.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

Яка стратегія боротьби з COVID-19 ефективніша: карантин чи колективний імунітет? Думки відомого на весь світ науковця з Франківська

Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!