Віддавати борг позичальник не поспішав, тож після численних попереджень, у 2014 року банк подав позов до Вищого спеціалізованого суду на пана Л. за неналежне виконання зобов’язань і виграв справу, але коштів від боржника так і не отримав. Того ж року відбулась заміна кредитора з ПАТ “Укрсиббанк” на ТОВ «Фінансова компанія «Леверідж», а фігуранти справи і далі йшли тандемом: пан С. виступає і надалі поручителем за виконання паном Л. умов договору.
У 2017 році «Леверідж» звернулася до поручителя з вимогою виплатити борг, оскільки Л. не виконав рішення Вищого спеціалізованого суду. Відповідь від поручителя прийшла листом з поясненнями про скрутне матеріальне становище і неможливість виконати своє зобов’язання повністю.
Ліричний відступ: у цей ж час багатомільйонний боржник розпочинає все нові і нові об’єкти забудови різного класу у різних мікрорайонах Франківська. А оскільки у місті будівництво ведеться переважно за кошти приватних інвесторів, то це дозволило забудовнику Л. залишатися «на плаву» без оголошення банкрутства.
Єдина сума, яку поручитель надіслав товариству «Леверідж» на рахунок погашення кредиту, склала 500 грн. Як згодом з’ясувалося, цієї проплати ТОВ не отримало.
Після закінчення строку дії договору поруки та щоб бодай якось врегулювати ситуацію зі злісним боржником, фінансова компанія звернулась до Бабушкінського суду з проханням стягнути солідарно з боржника та поручителя інфляційні втрати за період 01 жовтня 2014 до 31 березня 2015 року і 3% річних, – всього 5 952 167 грн. Суд усі вимоги ТОВ задовольнив.
Пан Л. не погодився з таким рішенням та відповів апеляційною скаргою, де намагався довести, що у нього не існує грошових зобов’язань перед кредитором, оскільки офіційний боржником виступає ТОВ «Передмістя», яке на цей час вже перебувало у стані банкрутства. Лиш при розгляді цієї скарги у липні 2019 року Дніпровський Апеляційний суд відмовив «Леверідж» у позовних вимогах до поручителя С., оскільки договір поруки закінчився 31 грудня 2016 року, а товариство звернулось з позовною заявою 27 вересня 2017 року. Але й цей суд встановив, що Л. все ж зобов’язаний і оплатити кредит, і сплатити інфляційні витрати у розмірі 5 788 783 грн. та 3% річних у розмірі 163 384 грн.
Поки триває судовий пін-понг боржник не поспішає віддавати кошти, відтягуючи час.
З відкритих реєстрів судових рішень http://reyestr.court.gov.ua відомо, що у цій справі “2 квітня 2019 року Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області виніс Ухвалу про стягнення 4 805 782,45 грн. інфляційних втрат та 1 037 761,74 грн. трьох відсотків річних за період з 01.04.2016 року по 31.10.2017 року, нарахованих на заборгованість присуджену до стягнення рішенням Вищого спеціалізованого суду України”.
Які сюрпризи злісний боржник підготував на засідання івано-франківського суду і чи з’явиться взагалі на нього, знатимемо дуже скоро..
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
