2 квітня 2020 року МОЗ видало наказ 762, в якому затвердило протокол лікування COVID-19.
В цьому протоколі рекомендують використовувати препарати, чия ефективність проти COVID-19 не доведена.
Рішення включити ці препарати в протокол активно обговорювали у лікарських та пацієнтських спільнотах. Зокрема, озвучувались побоювання, оскільки ці препарати мають серйозні побічні ефекти.
7 квітня ВООЗ надіслала Максиму Степанову листа, в якому виразила занепокоєння українським протоколом лікування, через ці препарати.
|
|
“ВООЗ хотіла б нагадати вам, що використання експериментальних препаратів проти COVID-19 має бути лише в рамках етично схвалених, рандомізованих клінічних досліджень.
Згадані в протоколі лікування препарати: лопінавір/ретинавір, хлорохін фосфат, гідроксихлорохін, рамдесивір та тоцилізумаб ще не були оцінені в рамках вищезгаданих досліджень.
Лише після цього вони можуть бути ліцензовані та схвалені для клінічного використання“, – йдеться у листі.
Також ВООЗ зазначає, що якщо проведення рандомізованих клінічних досліджень неможливо, то лікування пацієнта має проводитись згідно з протоколом MEURI, який був розроблений ВООЗ спеціально для випадків лікування експериментальними препаратами.
Цей протокол застосовується, коли:
- проти хвороби не існує доведених препаратів;
- неможливо негайно ініціювати клінічні дослідження;
- є дані, які вказують на ефективність та безпеку лікування, як мінімум з досліджень, які проводились в лабораторних умовах або на тваринах, і використання препарату поза межами клінічних досліджень рекомендували кваліфіковані консультативні наукові комітети на основі надійного аналізу ризику та користі.
- відповідні органи влади країни, так само як і комітети з питань етики схвалили використання цих препаратів.
- є достатні ресурси, які гарантовано мінімізують ризики;
- пацієнт надав інформовану згоду щодо лікування;
- таке лікування моніториться, а результати документуються та своєчасно доповідаються більшому колу медичної та наукової спільноти.
Також ВООЗ ділилась в листі інформацією з останніх консультацій конкретно щодо ефективності препаратів-інгібіторів IL-6 проти COVID-19, серед яких й гідроксихлоріхін (“Плаквеніл”).
Виявилось, що через обмежену доказовість цих препаратів у лікуванні COVID-19, 25 березня ВООЗ вирішила “зробити крок назад та залучити групу експертів, щоб опрацювати документи, та розглянути доцільність включення цього препарату в клінічні дослідження“.
Іншими словами, ВООЗ ставить під питання, чи має сенс взагалі витрачати ресурси навіть на дослідження цього препарату, не те що включати його в протоколи лікування.
Нагадаємо, що 3 квітня МОЗ отримав 3000 упаковок Плаквенілу.
А 15 квітня, вже після отримання листа від ВООЗ, голова комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації Михайло Радуцький заявив, що фармкомпанія “Дарниця” пройшла державну реєстрацію на субстанцію гідроксихлорохін – діючої речовини препарату “Плаквеніл”.
Також ВООЗ закликав Україну приєднатись до Солідарних клінічних досліджень, до яких станом на 21 квітня приєдналось вже понад 100 країн.
11 квітня в МОЗ заявляв, що України готова приєднатись до цих досліджень.
 |
| Для збільшення, натисніть на зображення |
 |
| Для збільшення, натисніть на зображення |
 |
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
