А цього року ще й зібрав перший врожай кавунів, пишуть Версії з посиланням на  “Репортер“.

Хімія чи чудо?

Власник фермерського господарства «Беррі Прикарпаття» Богдан Лутчин закінчив радіоелектроніку, займався мобільними телефонами, працював в УМВС у зв’язку, 20 років возив людей за кордон на роботу. Але потім вирішив спробувати себе у фермерстві й вже може похвалитися першими успіхами.

«Щось трохи бачив за кордоном і захотів спробувати, бо не будеш ціле життя їздити – можна щось і тут робити. Почав з двох соток, спробував різні сорти полуниці, потім засадили п’ять, десять сотих, – розповідає Богдан. – Почали продавати продукцію у Франківську на ринку в пластикових пінетках. Тоді люди думали, що якщо в пінетці – то вже хімія. Це вже зараз звикли, що все має бути красиво упаковано. Дуже дивувалися, що у нас є така ягода: може, вона з Польщі? Ми зверху накривали її білим агроволокном і вона доходила на два тижні скоріше. Ніхто не вірив, що це в Чукалівці! Мусіли фото показувати – для людей було диво».

Каже, з часом перейшов на ремонтантну полуницю, яка не залежить від тривалості сонячного дня і може давати врожай і навесні, і восени. Ця полуниця любить гірський клімат та перепади температури як у нас: то сонце, то дощ. Й знову було багато подиву – яка полуниця у вересні та ще й з Чукалівки?

«У нас полуниця родить з середини травня. До середини вересня збираємо щодня, зараз вже раз у три дні і так до листопада, – говорить Лутчин. – У нас ціль – працювати не на кількість, а на якість. Ми можемо й менше вирощувати, головне – щоб вона мала товарний вигляд, завжди свіжа. Логістика побудована так, що ми щодня розвозимо полуницю по місту – в кафе та ресторани, мережу магазинів «Тростянецький». Ми себе зарекомендували як надійні постачальники».

Нині полуницю вирощують на 1,5 га. Згодом Лутчин планує перевести все господарство на вирощування в тунелях – невисоких провітрюваних теплицях.

«Ягода у нас й так землі не торкається, та якщо падає дощ, вона все одно починає гнити. Я як постачальник не можу сказати, що в мене тиждень дощ падає – людина в меню побачила і захоче полуницю. Тому краще зробити менше, але щоб ягода була товарна», – пояснює фермер.

Через те, що вся ягода відбірна, влітку кілограм коштує 50 грн, а тепер – 80. На ринку її можна придбати хіба в серпні, коли сезон і люди з міста роз’їжджаються. В інший час врожай збирають під замовлення по 100-300 кг на день. Замовлення отримують з вечора, вранці збирають і того ж дня розвозять.

Краще ніж у Херсоні

За словами фермера, в ягоді немає нітратів, підживлюють її лише органічними добривами.

«Здавали полуницю на аналіз – показник в п’ять разів нижче норми. П’ять років я займаюся цим особисто і ще жодна дитина не скаржилася. Це мій імідж. Тому що я тут за пару кілометрів – можна приїхати на поле, попробувати, подивитись, як вона росте», – каже Богдан. – Нині ягода ще є, але їй треба два-три дні, щоб почервоніти. А влітку їй досить ночі чи дня. Тепер вона ще солодша, ніж літом, через перепади температури».

Оскільки полуниця потребує зміни ґрунту, а на її місці залишається система крапельного поливу, на «Беррі Прикарпаття» вирішили використати його для вирощування кавунів.

«Херсонські кавуни закінчуються, а наші починаються – у вересні. Цей рік проекспериментували на невеликій площі в 10 сотих і результатом в основному задоволені, побачили, що і кавуни в нас можна вирощувати. І стимул є, бо вони – значно смачніші, ніж херсонські, – говорить Лутчин. – Солодкі сорти – не товстостінні, не транспортабельні і їх не дуже хочуть вирощувати, бо довозити нерентабельно. Використовують в основному сорти великі та твердошкірі. А ми спробували всі сорти і подивилися, що найбільш якісні – ранні. Людям показали, і кожен хвалить».

ож наступного сезону планує збільшувати площу під ті сорти кавунів, які сподобалися.

На фермі працює 3-4 людини, і то не весь день, а до обіду: з 6.00 до 11.00 Потім полуниця їде одразу до споживачів. За словами фермера, одна людина за три-чотири години збирає 80-90 кг, отримує 450-500 грн. Каже, цю полуницю не треба шукати – вона росте на підвищеннях, її легко збирати.

Тихий бізнес

«Не вартує їхати до Польщі – людина біля хати і ще має цілий день, та й заробітки такі ж. В колективі є люди і старшого, і середнього віку. Буває, що беруть відпустку і приходять ще після обіду щось робити», – розповідає Лутчин.

Також є робота на вирощуванні розсади. А з листопада Богдан планує виготовляти пастилу, аби переробляти дрібну полуницю, щоб робота не простоювала, а люди мали постійний заробіток. В асортименті – пастила з полуниці, полуниці-яблука, планують ще робити з лохиною, малиною.

«Зараз ми морозимо маленьку ягоду – розмороженою вона якостей не втрачає. А сушиться при 50°С 12 годин і всі мікро- та макроелементи зберігаються. Вже почали робити заготовки на осінь і на зиму, – каже Лутчин. – Людина хоче працювати не тиждень і не п’ять, а постійно. А так буде додаткова робота на осінь і зиму».

Минулого року «Беррі Прикарпаття» вдалося виграти обласний грант на будівництво теплиць на землях сільради. Каже, спеціально з сільським головою розробили цей проєкт, щоб кошти з фермерської діяльності надходили в сільську раду.

«Зараз ми працюємо на паях людей, а якщо будемо ще й на землях сільради, там теж люди будуть працювати, буде дохід і для села, – пояснює Лутчин. – Розвиваємося, є ніша, її треба заповнити. Навіть якщо 8-10 чоловік працює, це йде в бюджет села і люди задоволені. Ми – не як агрохолдинги, які беруть по 100 га поля і хімією кроплять. В нас бізнес – тихий».

Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!