Активісти проаналізували відповідність стилю життя прикарпатських суддів відповідно до задекларованих ними доходів. Першими під мікроскоп потрапили судді Рогатинського, Рожнятівського, Долинського, Болехівського судів.

Рогатинський районний суд складається всього з трьох суддів. З жовтня 2016 року його очолює Руслан Могила. Згідно з декларацією – суддя не особливо розкошує – у власності має лише квартиру в Рогатині, гараж та автомобіль ВАЗ 2107. Річна зарплата, згідно декларацій трьох останніх років, складає 200 000 грн.

Дані з реєстру нерухомого майна судді Руслана Могили збігаються з даними в його декларації. Про це пишуть Версії з посиланням на ГО “Центр Політичних Студій” 

Його колега Оксана Лошак, згідно з даних декларації проживає в місті Бурштин разом із батьками пенсіонерами та дочкою. У Бурштині суддя володіє житловим будинком, гаражем, господарським приміщенням, які набула у власність ще у 2006 році та земельною ділянкою. Дані з декларацією судді збігаються з даними реєстру нерухомого майна.

Донька, судячи з декларації, навчається у Івано-Франківському медичному університеті та отримує додаткову стипендію від Івано-Франківської ОДА. А батько судді – Олег Гаврилюк свого часу був адвокатом в Бурштині. Цікаво, що його пенсія склала майже 200 000 грн за рік.

Третій суддя Рогатинського районного суду Михайло Рибій  теж подав подав досить скромну декларацію. Він володіє чвертю квартири у Пустомитівському районі Львівської області і з 2010 року безоплатно користується іншою квартирою у тому ж населеному пункті. Житло в оренду надає Олександра Фрис. У відкритих джерелах інформації про жінку немає.

Суддя має у спільній з дружиною власності авто Shkoda Fabia.

Сім’я судді складається із 3-х людей. Живуть вони на заробітню плату Рибія і допомогу по безробіттю дружини.

Нажаль, не вдалось жодним чином знайти в реєстрі нерухомого майна жодних даних стосовно Михайла Рибія. Як тільки такі дані будуть знайдені та порівняні з декларацією судді Рибія їх одразу ж оприлюднять на сайті.

Сусідній, Галицький районний суд налічує 4-х суддів у штаті. Протягом останніх трьох років його очолює Юрій Максимчин.

Згідно декларації, у голови Галицького суду власного майна немає – все записано на дружині. Тетяна Максимчин має у Франківську приватну нотаріальну практику. Саме вона володіє квартирою у Івано-Франківську та придбала у 2016 році авто Skoda Octavia за 10 000 доларів. Попереднє авто Renault Laguna 2008 року вона продала за 148 000 грн. Така ціна є майже вдвічі нижчою за ринкову вартість авто.

Цікаво, що авто придбала  помічниця судді Апеляційного суду в Івано-Франківській області Вікторія Мануляк. Згідно декларації, її чоловік працює суддею у Рівненській області.

Колега Максимчина суддя Олег Мула теж не має власної нерухомості. В його декларації фігурують два будинки в м. Яремче, в яких він має право проживання. Належать вони Михайлині Мулі. Дружина володіє квартирою у Івано-Франківську. До слова, дружина працює в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні.

Витяги з реєстру речових прав на нерухоме майно на суддів Максимчина і Мули отримати не вдалось. Як тільки дані з’являться та піддадуться перевірці – одразу оприлюдняться на сайті проекту.

Суддя Ірина Юсип в декларації показала чималий перелік нерухомості. Юсип володіє двома квартирами у Івано-Франківську. Одну з них придбала у 2015 році. Також судді належить житловий будинок на Долинщині. У 2016 році Юсип набула у власність земельну ділянку у селі Крихівці поблизу Франківська, однак вартість землі в декларації не вказала, більше того, не вказаний видаток на придбання землі.

Її чоловік Петро Трусь  має у власності 3 житлові та дві господарські будівлі у селі Вовчинець. Живе сім’я на заробітню плату судді Юсип та пенсію її чоловіка у 23 тис грн.

У витягу з реєстру нерухомого майна мінюсту зазначено, що у власності судді Ірини Юсип є двохкімнатна квартира у місті Галич площею у 40,8 квадратних метрів, набута нею у власність ще у 2012 році.

“Цю квартиру я дійсно отримала у 2012 році, проте у 2014 я її продала і придбала квартиру в Івано-Франківську. Очевидно є якась помилка в реєстрі нерухомого майна”, – коментує суддя Юсип.

Тарас Гаполяк  призначений суддею Галицького районного суду у 2012 року. Родом з Львівщини. Його дружина, Галина Гаполякначальник відділу управління персоналом у Львівському господарському суді. З власної нерухомості у родини лише земельна ділянка на Львівщині. У Львові дружина безоплатно проживає у будинку Володимира Гаполяка, очевидно, свекра. Суддя Тарас Гаполяк у Галичі користується квартирою на правах позики.

Суддя їздить на вітчизняному ЗАЗ Lanos. Про що свідчить і декларація і реєстр МВС.

Разом з дружиною Гаполяк заробив за рік майже 400 000 грн, проте, це не завадило їм отримати субсидію у 5,5 тис грн.

Дані про нерухомість судді Гапоняка не вдалось отримати з реєстру, як тільки вдасться отримати і порівняти з деклрацією – вони одразу ж будуть оприлюднені на сайті.

У Рожнятівському районному суді також четверо суддів.

Керівник суду Ганна Калиній володіє лише великою земельною ділянкою в селищі Ясень на Рожнятівщині. ЇЇ чоловік, Михайло Калиній, має 4 земельні ділянки та будинок в Рожнятові. Суддя їздить на Mitsubishi Lancer, придбаним у 2014 році, а чоловік користується Opel Vectra, який належить управлінню соцзахисту Рожнятівської РДА.

Живе подружжя на заробітню плату Ганни Калиній та пенсію чоловіка. Цікаво, що у декларації за 2015 рік Ганна Калинійвказувала, що має пенсію, у 2016 році такого пункту в декларації не було. А у 2014 році Калиній взагалі подала порожню декларацію.

Голова суду їздить на Mitsubishi Lancer, про що свідчить і декларація і дані з даними реєстру МВС.

Суддя Михайло Пулик задекларував земельну ділянку, будинок та господарську будівлю на Долинщині, також квартиру дочки в смт Брошнів-Осада. Їздить на автомобілі Nissan Qashqai, який належить прокурору Калуської прокуратури Юлії Андрейчук.

Як і дані попередніх судддів – інформація про нерухомість суддів Калиній та Пулика не вдалось знайти в реєстрі.

Дружина судді, Ольга Пулик працює вчителем початкових класів у Долинській школі-інтернаті, а обидвоє дітей судді навчаються у Харківському юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого. Слід зауважити, що дім та господарська будівля обійшлись вчительці початкових класів у майже 800 тис грн, а квартира для студентки юрфаку у понад 220 тис грн.

Ігор Максимів лише у вересні 2016 року був призначений суддею в Рожнятівський суд. До того 13 років працював помічником судді Стрийського міськрайонного суду на Львівщині. Володіє двома квартирами у Стрию, житловим будинком та двома земельними ділянками у Стрийському районі. Цікаво, що будинок, квартира, гараж та земельна були придбані в 2016  і вартувало це йому 427 тис грн. Вартість квадратного метра землі в Стрийському районі, судячи з декларції Максимів – 56 грн. А вартість квадратного метра житлової площі в Стрию обійшлась йому у 2070 грн.

Дружина має у власності ¼ квартири в Стрию. Суддя їздить на Volkswagen Caddy, який був придбаний у 2013 році, проте вартості авто суддя в деклаації не вказав. Дані в декларації співпадають з Єдиним державним реєстром МВС.

У витягу з реєстру нерухомого майна за суддею Максимівим не числяться квартира земельна ділянка в Стрию. Проте там фігурують ще 4 квартири, не внесені в декларацію. У 2016 році суддя отримав у спадщину квартиру в місті Дубляни площею у 44,3 метри квадратних.

У 2006 році Максимів взяв іпотеку та придбав на неї квартиру в Одесі. Про це свідчить інформація з його витягу на нерухоме майно.

¼ квартири у власності має суддя Максимів у місті Тернопіль з 2014 року. Ще ¼ квартири суддя у 2007 році отримав в селищі Липівка у Жовквівському районі на Львівщині.

 

 

 

Потенційно суддя Максимів міг приховати від декларування 4 об’єкта нерухосоті, які має у власності.

Андрій Бейко продовжує родинну династію суддів – його батько – Михайло Бейко колишній голова Калуського міськрайонного суду.

Сім’я судді має дві квартири та житловий будинок у Калуші, дружина задекларувала квартиру в Івано-Франківську. Також суддя Бейко в 2011 році набув землю у Криму.

Дружина судді Мирослава Бейко займається бізнесом – очолює ТзОВ “Пебе Плюс”, мати судді – Оксана Бейко також підприємець – співзасновниця ТОВ “Берут Транс”, саме ця фірма надає судді в користування авто Shkoda Superb.

Цікаво, що у витягу з реєстру нерухомого майна земельної ділянки площею 400 метрів квадратних в Криму, яку зазначив суддя Бейко немає.

Долинський районний суд налічує в штаті 5 суддів. Керує судом Ігор Андрусів з вересня 2016. Загалом, у суді пропрацював майже 20 років. Згідно декларації, суддя веде свій побуд у селі Мала Тур’я поблизу Долини. Там у його сім’ї є будинок та три земельні ділянки. Їздить суддя на авто Volkswagen Sharan 1999 року. У судді дві дочки та дружина, яка працює у Долинській ЗОШ №6.

Проте, у витягу з реєстру нерухомого майна вказано, що окрім задекларованої нерухомості суддя Андрусів у 2011 році набув у власність будинок у місті Теребовля на Тернопільщині.

У 2016 році суддя передав в оренду сільськогосподарському виробничому кооперативу ім. М. Грушевського три земельні ділянки, загальною площею у 1,61 га в селі Чесники на Рогатинщині. Ні перелічених ділянок, ні доходів від надання землі в оренду ні будинку у декларації судді Андрусіва вказано не було.

На час написання матеріалу журналісти ГО “Центр Політичних Студій” кілька разів намагались сконтактувати з суддею для отримання коментаря, проте робочий телефон судді не відповідав.

Суддя Іван Лицур є сусідом голови суду. У селі Мала Тур’я він має земельну ділянку та будинок . Дружина судді – Галина Лицур – Щадей задекларувала тут незавершене будівництво. Окрім того, дружина та дочка судді володіють квартирою в Долині. Окрім того, дружина володіє 5-ма магазинами в Долині та районі, та орендує 4 земельні ділянки в Долинської міськради і ще 3 ділянки у сільських радах на Долинщині.

У родини є три авто: Audi A6, ВАЗ 2121 та вантажівка Volkswagen. Усі авто зареєстровані на дружину. Галина Лицур-Щадейзареєстрована як ФОП і заробила у 2016 році трохи більше 98 тис грн.

Дані з реєстру нерухомого майна судді Івана Лицура збігаються з даними в його декларації.

Суддя Володимир Тураш задекларував квартиру у м. Долина, якою володіють спільно він та двоє синів. Дружина також володіє нежитловим приміщенням на 167 квадратних метрів у курортному містечку Моршин на Львівщині. Нерухомість вартувала дружині 70 тис грн, що є значно нижче ринкових цін на нерухомість – на сайтах продажу нерухоммості приміщення у Моршині мають значно вищу ціну.

Суддя їздить на позашляховику Toyota Land Cruiser, який належить колишній бізнес-партнерці дружини Любові Лалетіній. Попри те, що загальний дохід сім’ї склав у 2016 році склав понад 350 000 грн, дружина оформляла субсидію у 2451 грн.

Дані з реєстру нерухомого майна судді Володимира Турашазбігаються з даними в його декларації.

Сім’я судді Світлани Монташевич  має в Долині у спільній з чоловіком власності квартиру, придбані у 2002 році.

Чоловік судді, Віталій Монташевич працює лікарем в Долинській ЦРЛ, окрім того що отримує заробітню плату в лікарні – понад 81 тис грн, має ще більше 30 тис грн заробітньої плати у районному комітеті профспілки медпрацівників. Окрім того,  ще понад 50 тис грн. отримав як зарплату за сумісництвом у ТОВ “Медобори” та ПАТ “Укрспецтрансгаз”.

Ще у 2016 році Віталій Монташевич отримав майже 14 тис грн соціальної допомоги та понад 4 тис грн компенсації вартості путівки на оздоровлення. У 2015 році він балотувався до Івано-Франківської облради від УНП.

Дані судді Монташевича з реєстру нерухомості витягнути не вдалось.

Суддя Іван Керніцький вніс в декларацію за 2016 рік дружину, матір та двох дітей. Уся нерухомість, внесена в декларацію належить матері судді – Надії Керніцькій. Їй належить 10 земельних ділянок в с. Новошин в Долинському районі та житловий будинок. Іван Керніцкий володіє половиною нежитлового приміщення на 215 квадратів у Долині. Їздить на Toyota Camry, який є у власності брата – Тараса Керніцького. Він є місцевим підприємцем та депутатом Долинської районної ради від ВО “Батьківщина”. Доречі, декларацію брат так і не подав.

Живе сім’я на заробітню плату судді Керніцького та пенсію матері.

Дані з реєстру нерухомого майна судді Івана Керніцькогозбігаються з даними в його декларації.

Болехівський міський суд налічує 3 судді. Очолює його Михайло Поляниця.  Голова суду володіє двома земельним ділянками в Болехові. Разом з дружиною живе в квартирі матері. Також у декларації вказана квартира в процесі будівництва на 198 квадратних метрів, видана сім’ї Болехівською міською радою.

У голови суду є три авто –  Volkswagen Bora та Volkswagen Golf і ВАЗ 2121 “Нива”. Дані співпадають з реєтром МВС.

Ольга Головенко згідно декларації, має лише одну земельну ділянку в Болехові. Все решта – нерухомість чоловіка.  Чоловікові, Миколі Головенку, належить 5 земельних ділянок в Болехові, домоволодіння та майновий комплекс на 1045 квадратних метрів.

Суддя їздить на позашляховику Suzuki SX-4, про що свідчить реєстр МВС. У власності чоловіка судді 2 легкових авто – Shkoda Octavia і Toyota Camry, та вантажівка DAF. Чоловік та син судді зареєстровані як ФОП і на двох у 2016 році заробили понад 3 млн грн.

Володимир Сметанюк працює суддею з середини 2013 року. Володіє ¼ квартири у Івано-Франківську та безоплатно користується квартирою в обласному центрі яка належить Надії Стасюк – керівниці ТОВ “Світанок – ІФ”.

У сім’ї два авто –  Opel Insignia яким суддя володіє спільно з дружиною та Volkswagen Passat на яке суддя має право користування. Дані про спільне авто є в реєстрі МВС.

Живе сім’я на заробітну плату судді, пенсію дружини та кредитні кошти.

Активістам не вдалось отримати з реєстру дані про нерухомість очільника Болехівського суду та суддів Головенко і Сметанюк. Проте, коли інформація буде доступна – вона одразу з’явиться на сайті.

Аналіз декларацій Прикарпатських суддів здійснюється в рамках проекту «Громадський моніторинг суддів Івано-Франківської області як механізм протидії корупції в судах та сприяння судовій реформі в Україні». Проект реалізовується в рамках програми «Посилення спроможності громадянського суспільства в регіонах України впливати на органи Державної влади та місцевого самоврядування з метою прискорення реформ», міністерства закордонних справ Нідерландів та Центру політико-правових реформ.