Йордана Канюк з села Росільна Дзвиняцької громади перетворила свою любов до коней на успішний бізнес, пропонуючи унікальні кінні фотосесії в мальовничих гірських краєвидах.
У селі Росільна Дзвиняцької громади на Івано-Франківщині місцева жителька Йордана Канюк організовує кінні фотосесії, які набувають все більшої популярності. Дівчина розповідає, як її дитяче захоплення конями переросло в цікавий та прибутковий бізнес, пишуть Версії з посиланням на BogoNews.
Любов до коней у Йордани з’явилася ще в дитинстві, коли її батько придбав коня для господарських потреб. У 13 років дівчина самостійно навчилася їздити верхи.
“Це потрібно любити. Цю справу неможливо робити без любові. Так, на початку я багато разів падала, бо все робила сама і не мала вчителя. Тепер розумію, що якщо не впадеш, то не поїдеш”, – ділиться Йордана.
Ідея проводити кінні фотосесії виникла випадково, коли дівчина побачила в соціальних мережах запит фотографа на коня для зйомки. Перший досвід виявився успішним, і незабаром попит на такі послуги почав зростати.
Йордана підкреслює важливість правильного підходу до коня під час фотосесій:
“Часом буває, що людина боїться залізти на коня через страх. Я постійно поруч та допомагаю як фізично, так і морально. Бо вперше підійти до коня для людини буває досить страшно. Але тут важливо, щоб людина керувала конем, а не він тобою.”
Кінні фотосесії не лише приносять естетичне задоволення, але й мають терапевтичний ефект.
“У мене навіть були люди, які просили про прості прогулянки з конем, без фотосесії. Це певна терапія. Кінні прогулянки дуже корисні для здоров’я хребта, при емоційному виснаженні та проблемах з нервовою системою”, – пояснює дівчина.
Зараз Йордана співпрацює з двома фотографами на постійній основі. Популярності її послугам додають мальовничі місцеві краєвиди – гірська місцевість та широкі поля створюють чудове тло для фотографій.
Родичі підтримують дівчину в її захопленні. Тримають вдома коня лише заради неї. Доглядають його, коли дівчина їде на роботу за кордон. А коли вона вдома, то самотужки його годує, доглядає та часто вигулює, якщо немає замовлень, щоб він не був на одному місці.
Йордана мріє, що колись придбає собі ще одного коня — спортивного, який був би для верхової їзди. Загалом дівчина хотіла б стати коноводом. Планує, що набереться ще досвіду та пройде спеціальні курси. Вона бачить в своєму захопленні потенціал та не збирається зупинятися на досягнутому.
