У цей день, згідно Євангелія, Ісус Христос страждав, помер на хресті та був похований. Цим самим Він спокутував гріхи людей, примирив людство з Богом та виконав давні пророцтва, що записані в Священних писаннях Старого Завіту, пишуть Версії.

Страсна п’ятниця – найсумніший і найсуворіший в сенсі обмежень день Страсного тижня. Це єдиний день в році, коли не правиться Служба Божа, є лише Вечірня з винесенням Плащаниці. Її виносять у другій половині дня. Плащаницю, яку несуть за чотири кінці священики або старші парафіяни, тричі обносять навколо церкви. Після обходу Плащаницю кладуть на приготований стіл посередині церкви. Віруючі приступають до Св. Плащаниці і побожно її цілують.

Плащаниця символізує полотно, в яке був загорнутий Ісус, коли його зняли з Хреста.

По всіх церквах у Страсну п’ятницю замовкають дзвони. На Галичині у дзвіниці чіпляють грубу дерев’яну дошку, і замість дзвонів дзвонар двома дерев’яними молотками «виклепує» по цій дошці, сповіщаючи людей про службу Божу.

В Страсну п’ятницю існує багато обмежень. Зокрема, віруючі люди в цей день нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви, що відбувається після полудня. Повернувшись із церкви, родина, зазвичай, сідає за стіл обідати. Обід у Страсну п’ятницю – пісний, навіть рибу їсти в цей день заборонено. Рекомендується обходитись  городиною: капустою, картоплею, огірками.

Також в цей день не можна працювати (хоча утримування від праці в цей день не є церковним каноном), тому  всі приготування до Великодня потрібно закінчити напередодні, в Чистий четвер, щоб у Страсну п’ятницю ніщо не відволікало від молитов і служб. Ні шити, ні прясти, ні різати в цей день не можна. Вважається великим гріхом рубати дрова або що-небудь тесати сокирою. Не можна забивати та кувати цвяхи в Страсну п’ятницю – на згадку про те, для чого були використані цвяхи і молоток у цей день багато століть тому. У цю п’ятницю в жодному разі не можна проколювати землю залізом: того, хто це зробить, спіткає біда.

У Страсну п’ятницю на можна веселитися. Вважається, що людина, котра веселиться в цей день, весь рік проплаче.

Втім, Україна все ж світська країна й Івано-Франківськ також. І, доки одні стоять в черзі до плащаниці, інші заповнили кав’ярні міста, хоча опівдні, слід зазначити, там не так велелюдно, як зазвичай.

Значно більше люду зібралося на торговиці, яка розкинулася наметами на площі Ринок, біля ратуші.

Люди ходять, прицінюються, вибирають і стоять в чергах. А вибрати можна паски різних розмірів та різних сортів. А ще до вибору ковбаси, шинки, вудженина, масло, спреди, олія, прикарпатський мед та похідні від меду, цукерки, тістечка, печиво, сметана, молоко, ряжанка та кефір, писанки, кошики, наклейки на яйця, вишиті сорочки, вишиті спідниці, вишитиі плаття, вишиті рушники та вишиті серветки, підсвічники й свічки до них, намисто, згарди та інші прикраси,  чорна кераміка і кераміка поливана, сувенірні магніти, дитячі іграшки, садово-городній інвентар, завіси до дверей, лікувальні трави, паляниці і знову паски, ковбаси, шинки, вудженина. Й штучні квіти, куди ж без них.

І все це купується, оцінюється, хвалиться і критикується. Десь люди стоять в чергах, очікуюючи свіжої партії великодніх пасок, десь хтось хапається за серце від великодніх цін, десь хтось байдуже проходить повз, заглибившись чи то в молитву, чи то вроздуми.

І все це шумить, гудить, балакає, плаче, вигукує та бубонить. І не второпаєш, що воно тобі нагадує – чи то мурашник, чи то вулик (до слова, якщо перевозити бджіл у будь-який день, крім Страсної п’ятниці,  вони неодмінно повиздихають).

Що ж потрiбно робити у Страсну п’ятницю? Цей день пропонується провести в роздумах про власне життя, в роздумах прo страждання і смерть Ісуса Христа.

З церковної служби (якщо ви, звичайно, її відвідаєте) потрібно принести додому 12 палаючих свічок і дати їм догоріти повністю. Це принесе матеріальне благополуччя, успіх і радість. У церкві можна освятити каблучку, і вона буде захищати від усіх хвороб.