Марк Куцевалов – гуморист та переможець «Ліги сміху» – розповів про свій піший похід від Чорного моря до Говерли, довжиною 850 кілометрів, про людей, які зустрічалися на його шляху й про те, до якого фонду передасть зібрані кошти.
Про це та інше Куцевалов розповів у свіжому випуску ютуб-проєкту “Розмова” ведучому Сергію Лиховиді, пише Галка.
– Як з’явилася ідея піти в цей похід?
– Коли це з’явилося (ідея – ред.), тоді подумав – так, це воно. Коли це ще поєдналося з ідеєю допомоги країні, а саме збір коштів, то ось воно й вилилося в це все.
Мені дуже сподобалося, коли рік тому я уздовж моря пішки за добу пройшов 120 кілометрів. Це один з найкращих моментів, які зі мною траплялися. І ти такий думаєш: “треба повторити”. А зараз війна – на морі не походиш.
І ця думка: “давай туди підемо пішки (від Чорного моря до Говерли – ред.) і зробимо це корисним, і ще й зробимо з цього реаліті”. Тобто, не просто: “ми йдемо пішки, ось посилання – кидайте гроші”. А хто іде і як іде – ніхто не знає.
І це ще один пазл, який склався, бо я дуже люблю знімати й говорити з людьми. Це не була запланована подія – просто природним шляхом кристалізувалося.
– Чи допомагали люди по дорозі?
– Спочатку дуже незвично було, коли біля тебе тормозили машини, й було боязно. А вони з добрими намірами – “обмазували” банкнотами.
До 15 тисяч гривень ми назбирали готівкою, це були суми 100, 200, 500 гривень. Ще п’ять тисяч гривень дав готель в Крижополі.
Загалом, готівкою і донатами, Куцевалову вдалося зібрати три мільйони гривень для Фонду Притули. Гроші – на три автомобілі екстреної медичної допомоги.
– Як фізично дався похід?
– У середньому, за день проходив 50 кілометрів: десь більше, десь менше. Фізично було легко.
Я хотів підготуватися до цього. Думав: “за неділю треба присідати по 400 раз на день”. Звісно, нічого такого не робив – пару днів по 150 разів.
Також ходив грати в баскетбол і гуляв багато. Швидко втомлювався і це мене лякало дуже сильно.
Не знаю, ти просто йдеш – на автоматі. Мені подобається перевірити, де цей поріг – де я просто впаду. Мені подобається відчувати біль у м’язах.
– Що було найскладніше?
– У перші дні – спека. Вона нас трішки притормозила. Краще в дощ, але не в карпатський – тут і молнія, і грім – якийсь жах.
Але були проміжки, коли моросило – і це було класно.
Більше – у відео:
Допоможіть добровільним внеском українським журналістам
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
