Ми навідались у село, щоб зустрітися з теперішніми керівниками двох танцювальних колективів – рідними сестрами Мар’яною Марук та Христиною Сербенюк, пишуть Версії з посиланням на Дзеркало медіа.

Мар’яна очолює танцювальний колектив “Дзвіночок” Нижньовербізької ЗОШ I-III ст., працює з 2010 року. Христина є керівником аматорського народного хореографічного колективу “Гомін Карпат” Народного дому села Нижній Вербіж, працює з 2013 року.

Ці колективи, напевно, тільки називаються по-різному, адже працюють вони воєдино. Тісна співпраця розпочалася з 2014 року.

“Дзвіночок” завжди готував танцюристів до колективу “Гомін Карпат”. Загальна кількість танцюристів – приблизно 120 осіб. Це 50 учасників аматорського народного хореографічного колективу “Гомін Карпат” – дві групи та три групи танцювального колективу “Дзвіночок” – 70 осіб.

Коротко історію цих двох хореографічних колективів нам розповіла Мар’яна Марук: “Аматорський народний ансамбль пісні і танцю “Гомін Карпат” створений з ініціативи завідувачки клубу Ольги Антоняк, голови колгоспу ім. О. Довбуша Михайла Грицюка та відмінника народної освіти Василя Козулькевича 5 квітня 1986 року. Василь Ярославович був керівником від Бога, ми багато чого в нього запозичили, він був справжнім фахівцем. З ним колектив став відомим на цілу Україну, на той час всі газети писали про ансамбль пісні і танцю з Вербіжа. Володимир Кенюк був тоді художнім керівником, а пізніше – Михайло Дехтяр. Вони ретельно добирали самобутній місцевий фольклор. Згодом, після смерті Василя Козулькевича, балетмейстерами були Дзвенислава Лаврук, Ігор Стефурак, Юрій Проданюк, Віталія Дмитерко.

Танцювальний колектив “Дзві­ночок” створений у грудні 1997 року з ініціативи вчителя Нижньовербізької ЗОШ Олександри Ющак, балетмейстером була Дзвенислава Лаврук – це наша перша вчителька танців, яка навчила нас найголовнішого – любити Україну та її культуру і прищепила любов до танців, завдяки їй ми стали керівниками таких колективів. Це важка праця, але вона приносить нам радість”.

Дівчатам вдається навчати дітей не тільки хореографічному мистецтву, а й виховувати у них організаторські здібності та відповідальність.

“У колективах є чітка дисципліна і правила поведінки. Також кожен має свої обов’язки, обираються старости кожної групи, заступники, костюмери, відповідальні за поїздки, організатори свят тощо. Існує система заохочення: хто заробляє найбільше плюсів – у кінці місяця отримує подарунок, хто погано себе проявив – на тиждень переводиться у молодшу групу. У кінці цього року обиратимуть найкращого танцюриста. У 2016 році організовували “танцювальну битву”, де учасниками були молодші групи, а тренерами – учасники основного складу “Гомону Карпат”, – розповідає Мар’яна.

Також дівчата-хореографи вчать дітей шанувати традиції рідного краю, виховують у них патріотизм.

“Ми з Христиною намагаємося донести до дітей, що традиції нашого народу потрібно пам’ятати, а ще – відображати їх у танці. Українські народні танці – це щось таке, що словами не описати… Коли троїсті музики заграють, то тіло танцює, а душа співає. А знаєте чому? Бо це є наше! Наші колективи загалом працюють над українськими народними танцями, хоча є й стилізовані. Для молодшого покоління придумуємо різні танці з дитячою тематикою.

Старшим групам аматорського народного хореографічного колективу “Гомін Карпат” більше увагу приділяємо народним танцям нашого чи іншого регіону. Маємо такі постановки: “Українська полька”, “Козачок”, “Ой, Марічко, чичері…”, “Гуцулка привітальна”, “Коляда”, “Гойра весілля”, “Коломийка” та інші. Є чимало патріотичних танців: “Мамо, не плач…”, “Журавлі”, “Мій тато – герой”, “Небесна сотня”, “Дай, Боже, сили нашим солдатам…” та інші”.

Найбільше дітям подобаються зведені репетиції, це спільні постановки, їм весело, та керівникам складніше, адже за кожним не просто вслідкувати. Таких постановок чимало.

“А найуспішнішим вважаємо танець “Гомін Карпат”. Його постановку нам подарував провідний методист навчально-методичного центру культури і туризму Прикарпаття Тарас Магдач, який нас помітив на одному з всеукраїнських фестивалів, і сказав, що вона повинна бути нашою. Ми йому дуже вдячні, адже вона дуже влилася у наш репертуар і принесла нам багато перемог. Найбільшим досягненням для наших колективів стало те, що ми здобули 2 місце на V Всеукраїнському фестивалі-конкурсі народної хореографії імені Павла Вірського у 2016-2017 рр. у Києві. Це були незабутні враження як для малих дітей, так і для дорослих”, – розповідає Мар’яна Марук.

За роки плідної праці “Дзвіночок” і “Гомін Карпат” побували на різних конкурсах та фестивалях, звідки привезли як і безліч гран-прі, так і призові місця. Серед них: STANISLAVIV DANCE FESTIVAL, Всеукраїнський фестиваль-конкурс “Золотий перетин Львова” (2014 рік), Міжнародний фестиваль-конкурс “Зіркафест” (Буковель), Всеукраїнський конкурс-фестиваль “Самоцвіти-2016”, Міжнародний фестиваль-конкурс “Юні таланти України-2018”, Всеукраїнський конкурс-фестиваль “Трускавецька феєрія-2018”. Також цьогоріч аматори-хлопці молодшої та старшої групи взяли участь у XXV Міжнародному гуцульському фестивалі. Там визначали найвитривалішого танцюриста “Аркана”. Ним став учасник “Гомону Карпат” Ярослав Ющак.

 

АВТОР: Інна ЯКУБ’ЯК

ФОТО: Андрій КАНЯ