Коломийський ринок, що на Прикарпатті, здавна славиться розмаїттям вишиванок на прилавках. Утім нещодавні його відвідини мене дещо розчарували, пишуть Версії з посиланням на Експрес
…На годиннику — 5.30, для коломийського ринку, який розпочинає роботу о 02.00 та завершує об 11.00, — це година-пік! Роззираюся навколо: ого, скільки покупців! Ну що ж, гайда роздивлятись місцевий крам.
Оцінити вишиванки на прилавку мене запрошує 47-річна Світлана Каб’юк. Жінка каже, що працює на цьому ринку ще з часу його заснування — тобто понад 15 років.
“Я продаю вишиванки та різні атрибути до них, — каже Світлана Каб’юк. — Серед сорочок є і ручної роботи і —машинні. А розпочинали ми суто з ручної вишивки, та поступово купили машинки і почали їх використовувати. Нині маємо вдома сім машин і трьох робітників, які за ними працюють. На створення однієї сорочки з машинною вишивкою йде приблизно день. Вишивати вручну — знааачно довше!”
Вартість вишиванок у пані Світлани — від 300 до 700 гривень, залежно від складності роботи.
“Але я і до торгів готова. Адже на те він і ринок, аби торгуватись”, — каже продавчиня.
За її словами, найпопулярнішими серед покупців нині є вишиванки із рукавами-ліхтарями, у тренді також сорочки з незвичним розміщенням візерунка.
Непода лік пані Світлани працює 29-річна Любов Вінтоняк.
“Маємо вдома декілька машинок, виготовляємо вишиванки та вишиті костюмчики для дітей, — розповідає жінка. — Працюю тут декілька років. Попит на вишиванки є, торги йдуть добре. За сорочками сюди приїздять і туристи з Польщі, Німеччини, Франції, і гості з різних куточків України!”
Серед товару й цієї продавчині більшість робіт — машинні. Ну що ж, ідемо далі. Оксана та Олена Стефановські, мати й дочка, теж працюють на ринку. Вони продають вишиті сорочки і плаття.
“Тепер, з цим карантином, не дуже добре справи йдуть, — нарікає пані Олена. — Ми продаємо переважно сорочки з ручним вишиттям. Аби створити одну таку, витрачаємо приблизно тиждень. За товар правимо 300 — 400 гривень”.
Так, вишиту вручну та вишиту машинкою сорочку можна придбати за приблизно однаковими цінами. Мене це вражає! До слова, пані Олена та Оксана продають свій товар, тримаючи його розвішеним на вішаках просто у руках. Це, кажуть, дуже складно.
“Іноді доводиться з цими вішаками 6 — 7 годин простояти, руки терпнуть, спина болить. Але ж продавати мусимо, бо жити за щось треба”, — каже пані Олена. А 59-річна Галина Терлецька продає не лише вишиті сорочки, а й віночки, намисто та крайки.
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
