З початку вторгнення Росії в Україну, жителі Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей все більше відчули потребу повернення окупованих Російською Федерацією територій під контроль України. Навіть ті, хто у 2014 році брали участь в «сепаратистських референдумах» «ДНР/ЛНР» та закликах «Путін введи війська», почали розуміти наскільки примітивно вони попались на російську пропаганду, фейки, перекручування фактів, піддались фальшивим обіцянкам про начебто безтурботне життя в самопроголошених республіках, а також опинилися в епіцентрі реальної небезпеки у вигляді «сепаратизму» зі сторони «братнього» народу. Люди, що живуть в окупації, до сьогоднішніх днів залишаються заручниками антиукраїнської пропаганди, яка щодня лунає з російських ЗМІ.
Під впливом інтенсивної російської агресії, окремі мешканці окупованих територій й досі вірять, що Донбас завжди годував Україну, а т.зв. «референдум про державну самостійність» сприймають як шлях до фінансової незалежності та власного добробуту. Але минуло вже вісім років та чотири місяці війни, а фінансова незалежність так і не наступила. У чому ж причина? Все банально просто, «сепаратизм» – це явище, яке супроводжується поширенням недостовірної та викривленої інформації для розхитування суспільно-політичної обстановки та в подальшому відокремлення окремих територій. Це один з видів повномасштабної війни, яку РФ проводить стосовно України.
То ж які основні методи боротьби з «сепаратизмом»? Перш за все, потрібно зосередитись на власному свідомому баченні та аналізі інформації з мережі Інтернет на її достовірність, першоджерело та осіб, що таку інформацію поширюють. Адже для того, щоб окупаційний рух був успішним, потрібно підготувати інформаційну платформу для підбурення населення, створити у їхній свідомості відповідну ілюзію та ідею «референдуму», і найкращий спосіб це зробити через мережу Інтернет та ЗМІ.
Саме тому потрібно розуміти, що поки ми не будемо усвідомлювати суспільну небезпеку поширення недостовірної та неперевіреної інформації, доти буде існувати вплив на свідомість громадськості, який буде створювати загрозу порушення територіальної цілісності, державного суверенітету та недоторканості України. При цьому, слід пам’ятати, що інформаційна безпека є невід’ємною складовою національної безпеки, а також те, що за створення сепаратистських, колабораціоністських рухів в Україні передбачена кримінальна відповідальність, зокрема за ст.ст. 109, 110, 111-1 КК України.
