Василь Грепіняк — майстер з інкрустації по дереву в третьому поколінні. Чоловік працює разом із дружиною Лілією у майстерні, яку збудував ще його дідусь у гірському селі Річка.
Займатися інкрустацією по дереву Василь Грепіняк почав з 12 років. Це ремесло у його сім’ї передавали з покоління в покоління. Як Василь Грепіняк відроджує ремесло інкрустації по дереву, читайте у матеріалі Суспільного.
“Мій дідо працював над цим, і батько мій дуже добре робив. І я так перебрав це. Ніде не вчився. Маленьким, капсельки (отвори — ред.) бив, а серйозніше десь з 12 років вже почав довбати, вибирати. Не раз було долото в руці. Це буває в кожного, це ж — робота”, — каже Василь Грепіняк.
У 15 років інкрустатор вперше продав свої вироби. За зароблені гроші купив магнітофон.
“Ми з батьком возили наші речі у Брест, у Білорусь. Тато точив, а я робив інкрустацію, розмітку. Там купив собі японський магнітофон Sharp 800. Це була моя перша покупка. Я його придбав у комісійному магазині за вісім великих на 50 сантиметрів тарілок з інкрустацією. І вже тоді почав активніше виготовляти вироби, бо кортіло ще щось купити”, — говорить майстер.
Василь Грепіняк створює вироби у будинку, де зростали та працювали його дідусь і батько. Основний верстат майстра — це токарня, якій 90 років. Вона може працювати механічно та від електрики. На ній Василь шліфує вироби, свердлить отвори та вирізає дерев’яні вставки для інкрустації.
“Цей верстат виготовив дідусь. Він — повністю дерев’яний: колесо з ясеня, а сам верстат — буковий. Не було електрики раніше, і тому тут є надійний ножний привод, схожий, як у швейної машинки. На циліндр надягаєш шкіряний пасок, і воно приводило в дію, коли натискаєш ногою. Крутиш колесо і точиш. Дідо тоді ще бабу брав на допомогу. Вона ставала позаду і крутила, щоб йому було зручніше точити. У 1963 році провели електрику тут, і набагато легше стало. Просто вмикаєш і заводиш”, — каже Василь Грепіняк.
У роботі майстер найчастіше використовує тверді породи дерев — грушу, березу, черешню, явір, сливу, горіх. Сировину сушать шість-вісім років.
Зі слів Василя Грепіняка, техніка інкрустації вимагає ювелірної точності та знання геометрії, адже кожну деталь він вставляє у вирізаний власноруч отвір, ідеально підігнаний під її розмір. Якщо у розмітці помилишся на міліметр — втрачається симетрія візерунка.
“Спочатку потрібно зробити розмітку на дошці. Тут немає ніяких складних механізмів. Просто треба мати великий циркуль, шило, лінійку і “розначки”. Але треба точно знайти середину виробу, до міліметра. Це часу забирає багато, але вже як точно, то точно”, — говорить майстер.
