Тогочасна газета «Кур’єр Станиславівський», на жаль, не опублікувала докладного звіту про цей поєдинок, обмежившись лише анонсом, тому можна тільки здогадуватися, які перипетії були на футбольному полі. Зате із допису в газеті «Кур’єр Львівський» відомо, що уже через кілька днів станиславівська команда нанесла візит у відповідь, зігравши матч із львівською «Погоню» у неділю, 12 травня. На жаль, львівські спортивні хронікери теж оминули увагою цей поєдинок. Натомість вони детально розповіли про попередній матч – львівське «дербі» між «Погоню» та «Чарними», з якого можна зробити висновки про гру суперника станиславівської «Ревери», пишуть Версії з посиланням на Правду іф.
Отож, у складі «Чарних» на поле вийшли досвідчені гравці, відомі із довоєнних часів, а «Погонь» виставила на гру ще не зіграну молодь. В результаті перемогла молодість: з рахунком 3:1 перемогу святкувала «Погонь». У складі переможців журналісти особливо виокремили голкіпера Кайгля, який своїм спокоєм та впевненістю підбадьорював товаришів по команді, а також правого нападника Дравнічека, з подачі якого голи забивали Коцур та Лечнер. А от гру лівого вінгера «Погоні» Штерна спортивні хронікери «Кур’єра Львівського» розкритикували: мовляв, він часто зміщувався зі свого флангу і робив там прохідний двір.
Загалом львівські газетярі відзначили, що в діях обох команд відчувалися незіграність та брак тренувань, викликані тривалою перервою в матчах через світову війну, яка тривала чотири попередні роки. Та навіть попри не надто феєричну гру футболістів, поспостерігати за грою прийшли, як писала газета, цілі тлуми глядачів.
Треба сказати, що у той повоєнний час і станиславівська команда «Ревера», і львівські «Погонь» та «Чарні» були учасницями першого офіційного турніру на тутешніх теренах – чемпіонату Галичини. Старт цих футбольних змагань відбувся ще 1913 року – у Львові на стадіоні ФК «Погонь», спеціально збудованому в Стрийському парку, з трибунами на 250 місць. А вже наступного року до участі в цьому турнірі долучилася команда «Ревера» зі Станиславова.
На той час цей футбольний клуб у Станиславові існував уже п’ять років. Ще у 1908 році директор місцевої Каси Ощадності Людвіг Преговський підтримав задум станиславівських гімназистів щодо створення футбольної команди і допоміг його реалізувати. За кошти цієї фінансової установи біля парку цесарівни Єлизавети (тепер – центральний міський парк імені Шевченка) на 10 моргах поля було облаштовано так званий парк Йордана – ділянку для рухливих ігор та забав, на якій розмістився й футбольний стадіон, що став домашньою ареною для ФК «Ревера».
Хоча тоді спортивні клуби переважно створювали національні громади (першим футбольним клубом Станиславова був єврейський «Гакоах», утворений у 1905 році), ФК «Ревера» мав загальноміський статус і об’єднував представників різних національностей. Назва клубу походить від прізвиська,яке отримав за звичку повторювати латинський вислів re vera, що значить «істинно», великий гетьман Станіслав Потоцький – легендарний засновник міста.
У березі 1909 року статут футбольного клубу був затверджений у Львові галицьким намісником, що дало змогу «Ревері» брати участь у змаганнях.
Прем’єрним суперником дебютанта стали резервісти згаданої вже львівської команди «Чарні». 20 червня 1909 року відбулася перша зустріч у Львові, в якій з рахунком 4:1 перемогли більш досвідчені господарі. Вже за два тижні, 4 липня, відбулася гра у відповідь.
«Матч відбувся на взірцево підготовленому, дуже вирівняному боїску (стадіон, – ред.) у новоствореному парку Йордана за міським парком при великому напливі глядачів», – відзначав репортер газети «Кур’єр Станиславовський».
Львів’яни знову перемогли – 3:1. Але як зазначив тодішній спортивний оглядач, від часу матчу у Львові станиславівська команда, за словами суперників, зробила великий поступ у грі.
У повоєнний час «Ревера» стала одним з семи засновників Львівської окружної спілки футболу. Такої честі, окрім п’яти команд з міста Лева, удостоїлася ще тільки “Полонія” з Перемишля.
У цьому турнірі станиславівська «Ревера» відзначилася двічі. У 1923 році станиславівці зазнали рекордної поразки від згаданої «Погоні», поступившись львів’янам з рахунком 1:21. А в 1931 році «Ревера» виборола звання чемпіона ЛОСФ.
У 1934 році вдалося провести перший чемпіонат Станіславівського округу. Перемогу в цьому турнірі «Ревера» здобувала чотири рази – у 1934, 1935, 1936/37, 1937/38 роках. В 1936 році “Ревера” поступилася першістю “Погоні” зі Стрия, а в сезоні-1938/39 – землякам з “Гурки”.
Як переможець округу «Ревера» змагалася за право виступати у польському екстракласі (тогочасній вищій лізі), але без особливого успіху. Тільки 1934 року станиславівська команда стала переможцем групи, після чого у півфіналі програла майбутньому переможцю «Шльонску» зі Свентохловіце.
Свій останній матч «Ревера» провела в останні дні серпня 1939-го проти найтитулованішої (на той момент) команди Польщі – тієї ж таки львівської “Погоні” Львів , поступившись львів’янам з мінімальним рахунком (1:2). А 1 вересня розпочалася Друга світова війна, яка остаточно припинила існування цього футбольного клубу…
