Нафтогаз" встановив ціну на газ на грудень - Місто

Розмови про запуск ринку газу для населення тривають останні декілька років. Головним каталізатором тут завжди був Міжнародний валютний фонд, системно підтримував ініціативи кредитора і керівник “Нафтогазу” Андрій Коболєв.

Утім за часів уряду Володимира Гройсмана повністю лібералізувати газовий ринок не вдалося, не зміг цього зробити і Кабмін Олексія Гончарука.

Окремі учасники ринку не вірили, що влада наважиться скасувати PSO і напередодні опалювального сезону 2020-2021, оскільки перед місцевими виборами можливі коливання цін можуть бути використані проти чинного президента та його команди.

Якби там не було, з 1 серпня в Україні запрацював ринок газу для населення, в якому клієнт сам може обирати постачальника залежно від ціни та сервісу.

Які зміни чекають на споживачів та постачальників, що буде з цінами та які проблеми досі лишаються невирішеними?

Чому затягувався старт

Починаючи з 2015 року, коли було ухвалено “Закон про ринок природного газу”, запровадження ринку газу для населення відкладалося вже 5 разів, пишуть Версії з посиланням на ЕП.

Попередній міністр енергетики Олексій Оржель на одній із зустрічей з журналістами наприкінці 2019 року запевняв, що з 1 січня так званий механізм PSO (спеціальні зобов’язання “Нафтогазу” з продажу газу для потреб населення та теплокомуненерго за фіксованою ціною. – ЕП) точно буде скасований.

Утім після цього спеціальний режим був продовжений ще тричі: до 1 травня, згодом до 1 липня і востаннє – до 1 серпня.

Спочатку запуск ринку відкладався через невизначеність із транзитним контрактом з Росією, підписання або не підписання якого могло суттєво вплинути на вартість газу, пізніше – через відсутність постачальника останньої надії.

Були в учасників ринку побоювання, що через близькість місцевих виборів влада не наважиться пускати ціни у вільне плавання і з 1 серпня. Проте вони виявилися марними – відтепер держава більше не регулює ціни на газ.

Друга ключова зміна стосується саме ціни на газ, яка відтепер буде ринковою. В Україні в останні роки існували дві ціни на газ. Ринкова ціна діяла для промисловості, вона залежить від котирувань на європейських хабах і встановлюється щомісяця.

Для населення діяв вже згаданий механізм PSO, який в останні роки декілька разів змінювався.

Спочатку ціна фіксувалася на одному рівні на певний період (такий механізм був актуальним, коли ціни на світовому ринку були високими. – ЕП), а згодом вартість почали визначати за формулою (вартість газу на європейському хабі + доставка до України. – ЕП). Цим займався “Нафтогаз”, який оприлюднював ціну 22 числа кожного місяця.

Відтепер ціни на газ як для промисловості, так і для населення будуть прирівняні до європейських, і залежно від ситуації на ринку вартість ресурсу може суттєво зростати чи знижуватися.

Щоб краще зрозуміти, що таке ринок і які цінові ризики він несе, наведемо один показовий приклад 2018 року. Так, у березні кінцева ціна на газ для промисловості становила 8 775 грн за тис куб м, а в жовтні – вже 15 465 грн за тис куб м. Платіжки з такими цифрами могли б отримати споживачі, якби на той час в Україні не діяв механізм PSO.

Що буде з цінами наступного опалювального сезону? Зробити точний прогноз важко, оскільки це залежить від багатьох факторів.

На думку президента асоціації “Газові трейдери України” Андрія Мизовця, якщо не буде серйозних валютних стрибків, то ціни для кінцевого споживача в зимовий період не будуть перевищувати 6-7 тис грн за тисячу кубів.

“За нормального розвитку подій ціна взагалі може бути до 5 тисяч гривень, але разом з ризиками може сягати 6-7 тисяч гривень”, – каже він.

Невирішені проблеми

Опитані ЕП учасники ринку висловили одностайну позицію: населення і постачальники готові, але існує ряд невирішених проблем. За словами голови енергетичного комітету парламенту Андрія Геруса, більшість споживачів навіть не знає, що скасовується якесь PSO, їх цікавить стабільність цін.

“Щодо постачальників, то тут краща ситуація у тих, в яких є свій ресурс, перш за все “Нафтогаз”. Іншим потрібно буде шукати газ і домовлятися із НАКом, оскільки він вже не зобов’язаний продавати такий газ для потреб населення”, – заявив Герус.

Директор ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” Максим Рабінович вважає, що база для відкриття ринку є, але при цьому є ряд завдань, які можна вирішувати вже перебуваючи у ринку.

“База – це спрощена процедура зміни постачальника, постачальник “останньої надії” та монетизація субсидій. Це вже зроблено. Далі для розвитку конкуренції потрібно створити DataHub, де будуть дані про всіх споживачів, до яких матимуть доступ ліцензовані постачальники. Також потрібен ресурс, де клієнти зможуть порівняти цінові пропозиції постачальників”, – повідомив ЕП Рабінович.

За його словами, ще одним важливим питанням має стати зміна практики роботи із заборгованістю клієнтів.

“Зараз найпоширеніша практика боротьби з неплатниками – відключення від послуги. Це неправильно. Є більш дієві та цивілізовані інструменти: судова практика, збільшення розміру пені та штрафів, відмова у деяких держпослугах, обмеження в питаннях перетину кордону тощо”, – додав Рабінович.

“Невирішеним залишається, як бути зі споживачами, які утворюватимуть борги, і як працюватиме постачальник останньої надії. Також варто розвивати конкуренцію на ринку та біржовий сегмент продажу газу, у тому числі для потреб населення”, – заявив Герус.

Серед проблем заступник міністра енергетики Максим Немчинов називає недостатнє інформування клієнтів з боку газопостачальних компаній. Погоджується з ним і голова асоціації “Газові трейдери України”.

“Ще одна проблема – незрозумілий механізм формування ціни постачальника останньої надії. Замість того, щоб бути механізмом страхування, ПОН пропонує ціну на 20% нижче від ринкової. Це є абсурдом по своїй суті”, – вважає Мизовець.

“По-перше, так “Нафтогаз” хоче забрати клієнтів у конкурентів, а з іншого боку – звідки у НАКу дешевший ресурс? Це газ “Укргазвидобування”, який буде продаватися за заниженими цінами. Так ми просто вб’ємо видобуток, буквально за декілька років.

І третя проблема – весь ресурс УГВ у “Нафтогазу”. Тут знову ж таки питання до ринкової стратегії компанії та енергетичної стратегії нашої держави в принципі”, – сказав він.

Як зміниться ринок

В “Нафтогазі” на цей рахунок налаштовані дуже оптимістично: “В деяких європейських країнах щорічно змінюють постачальника до 20% клієнтів. Український ринок має свої відмінності”, – заявив Рабінович.

“Я б сказав, що українці більш активні, тому можу припустити, що з часом ми прийдемо до того, що постачальників змінюватимуть до 30% споживачів газу. До кінця року ринок буде адаптуватися до нових реалій, відбудовуватимуться процеси. Не думаю, що в цей час суттєво збільшиться кількість нових постачальників”, – сказав він.

Немчинов своєю чергою не очікує суттєвої зміни структури ринку в частині постачальників газу найближчим часом.

З ним погоджується Мизовець. “На початковому етапі це будуть якісь навіть частки відсотка, але з часом ці відсотки будуть збільшуватися. Чіткий прогноз дати доволі важко”, – повідомив він.

“В наших умовах, я думаю, перші півроку-рік це будуть якісь мізерні відсотки, але це нормально. І суть не в тому, що після першого року мають змінити постачальника 5% населення, після третього 20%, після третього 40% тощо. Суть не в зміні постачальника, а в тому щоб споживач мав можливість вибору, якої до цього не було”, -– вважає представник асоціації.

Герус також обережний в прогнозах. “Менше 1%. Навіть у європейських країнах постачальників змінюють менше 20% домогосподарств. У найближчі 6 місяців найважливішими будуть цінові тренди”, – заявив він.

“Якщо ціни будуть більш-менш стабільні, то все буде добре, якщо будуть різкі стрибки цін, то це може дискредитувати ринок, і створити негативний фон”, – підсумував голова комітету.

 

Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!