З того бою нас вийшло шестеро, – Михайло Медвідь з Галича про рік служби в ЗСУ та поранення під Бахмутом (фото)

Військовослужбовець 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Михайло Медвідь з Івано-Франнківщини, який добровільно пішов на фронт, поділився історією свого бойового шляху від зв’язківця до бійця на передовій, де отримав множинні поранення під час виконання бойових завдань.

Михайло Медвідь, уродженець Галича-Заріки, народжений 12 січня 1984 року, здобувши професію рихтувальника кузова автомобіля у ВПУ №13, працював на Бурштинській ТЕС та за кордоном, проте відмовився від можливості отримати бронь на підприємстві та добровільно звернувся до військкомату для вступу до лав Збройних Сил України.

“Було це 17 травня 2022 року, але тоді, на початках, було дуже багато людей, які виявили бажання захищати Україну у лавах ЗСУ, тож мені тричі відмовляли, адже до того я не мав ні освіти військової, ні досвіду строкової служби, тож вступив до лав ЗСУ аж 5 червня 2022 року”, – розповідає Михайло Медвідь.

Після проходження підготовки на зв’язківця у Львівській області та вишколу в Полтаві, військовослужбовець у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади виконував завдання з налагодження зв’язку поблизу Покровська, а згодом брав участь у бойових діях у районі Бахмута, де втратив побратима Миколу Генсіровського з Колодієва.

“Щодо місцевого населення, то у Яковлівці вже ніхто не жив, а в Роздолівці ще лишалося приблизно 40 осіб, навіть місцевий магазин працював 4 години на добу, згадую звідти такого Івана, у нього була велика господарка – кози, багато качок та курей, коли прилетів у стайню снаряд – то все побило, а як ми пропонували йому їхати звідти до доньки у Коломийську громаду, то він відмовився, бо у нього в селі поховані батьки”, – ділиться спогадами військовослужбовець.

“Тоді були дуже тяжкі бої, всю ніч на перше січня нас орки вітали із Новим роком мінометними обстрілами, зранку ми в них відбили посадку, закріпились, великий бій був і 2 січня – саме тоді недалеко від мене героїчно загинув побратим з Бурштинської громади Олег Рогатинський”, – згадує Михайло про бойові дії.

Михайло отримав серйозні поранення 19-20 січня 2023 року внаслідок мінометних обстрілів, після чого проходив лікування у військових госпіталях Краматорська, Барвінкового та Кременчука, а 3 червня 2023 року був демобілізований за станом здоров’я та повернувся до роботи на Бурштинській ТЕС.

“Близько 9 дрібних осколків у мене в тілі ще лишилось, особливо турбує той, що у п’яті, проте турбує також інше – наше суспільство ще не готове до демобілізованих з армії, людям важко призвичаїтись до людей у формі, до військових, які вже не воюють, які втратили здоров’я на війні”, – підсумовує захисник, який після повернення з фронту почав писати вірші.