Під час візиту до Івано-Франківська у межах VII Конгресу ГС «Українська студентська ліга», який проходив в Університеті Короля Данила, заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький розповів про трансформації, які зараз відбуваються у системі вищої освіти в Україні та, зокрема, відзначив успіхи івано-франківських університетів.
В уряді Михайло Винницький відповідає саме за вищу освіту і каже, що в Україні її якість нерідко применшують, особливо, коли йдеться про бакалаврат. Втім, запевняє: наші топові університети пропонують освіту нічим не гіршу, а часто набагато кращу, ніж європейські ВНЗ.
«У нас з дружиною четверо дітей: троє студентів і одна ще школярка. Всі наші студенти вчаться в Україні, – каже посадовець. – Як випускник Кембриджа, я міг би влаштувати моїх дітей туди. Але в жодному разі не вважаю, що це варто робити для бакалаврату. Це не означає, що в нас все добре і не потрібно змін. З магістерським рівнем, наприклад, нам потрібно багато працювати, а тим більше – з аспірантським. Третій рівень вищої освіти у нас проблематичний, особливо зараз у зв’язку з тим, що він використовується часто не за призначенням, а чоловіками 25+».
Водночас вища освіта динамічно змінюється. У 2024 році був прийнятий закон про індивідуальні освітні траєкторії, відповідно до якого студент має відносно малу кількість обов’язкових предметів, натомість решту дисциплін може обирати, а ще – отримує можливість регулювати темпи свого навчання, якщо, до прикладу, паралельно працює. Також, каже Михайло Винницький, вибору стане менше у так званих «регульованих професіях», як от право, медицина та правоохоронна діяльність. Там готують фахівців для конкретної роботи. І тут вже стане менше вибору і гнучкості. Це покращить вищу освіту.
Ще однією з важливих освітніх перемог Михайло Винницький називає запровадження системи грантів, коли студент-контрактник може отримати від держави кошти на навчання як у державних, так і в приватних університетах.
«Ми відійшли від цієї ситуації, де в нас чорно-біло «бюджетник-контрактник»: коли ти бюджетник, держава за тебе 100% платить і ще й дає, можливо, стипендію, а контрактник, вибачте, сам, – каже Михайло Винницький. – Зараз в нас трошки гнучкіша ситуація: є бюджетник і залишається державне замовлення, але в нас з’являється сутність – контрактник з державним грантом. І це надзвичайно важливий елемент інвестиції української держави у своє майбутнє».
Наявність в Україні університетів із різним спрямуванням посадовець називає перевагою. І як приклад наводить Івано-Франківськ.
«Я думаю, що сила нашої університетської системи в тому, що вона дуже різна. Ми часто недооцінюємо те, що має маленький Івано-Франківськ. Окрім двох гігантських державних університетів – Прикарпатського й Нафти і газу, є ще маленький цікавий, інноваційний приватний Університет Короля Данила. Насправді це формує дуже таку цікаву івано-франківську екосистему в освіті. Дуже хотілося б, щоб і в інших містах такого масштабу як Івано-Франківськ ми мали схожу екосистему. Вам є чим гордитися насправді», – наголошує Михайло Винницький.
