Земельні ділянки для учасників бойових дій (ВІДЕО) | Новини Рівне |  Інформаційний Потік Рівне

Тому просять останніх – поділитися і змешити свої наділи. Чи вдалося сторнам знайти компроміс?

Вся ця земля колись належала громаді, розповідає голова Стримби. Але в середині дев’яностих її винесли за межі населеного пункту. Чисельність населення почала зростати, а з нею і потреба розбудови. Тож в 2015-му громада вирішила повернути земельний масив назад в комунальну власність. Почали із нового генплану, а паралельно – взялися формувати і списки бажаючих отримати земельні ділянки, – пишуть Версії з посиланням на Подробиці.

«Ми запропонували цю земельну ділянку зробити під забудову. Є багато багатодітних сімей, які потребують. Ми вирішили збирати заяви атовців, і заяви людей які потребують», – розповів Любомир Дубіщак, сільський голова Стримби.

Назбиралася майже сотня, з них – тридцять вісім атовців. За п’ять років сільрада виготовила та затвердила всі документи, залишилося єдине, щоб нові межі погодила районна рада. Та останні, каже голова, навіть не захотіли вносити питання в порядок денний. Згодом вони дізналися, що за цей час в Держгеокадастрі всі землі вже роздали.

«Двадцять вісім хлопців які отримали по 2 гектара. Одинадцять чоловік наші хлопці, які служили в АТО, а решта вісімнадцять – це хлопці з Франківська, з Надвірнянського району», – продовжив Любомир Дубіщак.

А більше вільних земель в селі немає, каже сільський землеупорядник. Тож, всі, що стояли на черзі – тепер залишаться без наділів. Більше того, ризикують позбутися своїх ділянок і ще сто двадцять селян. Адже, із землею, яку в Держгеокадастрі надали бійцям – потрапили і людські городи.

«В 2001 році згідно рішення сільської ради було надано у власність земельні ділянки 236 чоловікам села по 10 по 5 сотих. Згідно теперішніх копіювань, я побачила що йде накладка цих земель. А ви знаєте, як людина більше 15 років користується, то вона має право на першочергове отримання у власність ділянку», – пояснила Наталя Остап’юк, землеупорядник Стримбіської сільської ради.

«2001 року в мене там є ділянка 10 сотиків. То як забирати її. В мене що дітей нема, чи внуків. Я тоже хочу обробити, і хочу жити, і садити. Я маю віддати ту одну присадибу. Як два гектари дати одному, я не можу взяти десять соток для дитини, щоб дитина пішла під забудову», – обурюється Ірина Кериченко, жителька села Стримба.

Земельне питання – спровокувало в селі справжній розбрат. Шукаючи компромісу – люди прийшли на віче. Там закликали автоців хоча б поділитися землею з усіма.

«Одні мають мати одинадцять чоловік по 2 гектари, а решта що мають мати. Я буду просити цих атовців – поділіться з усіма. Не можна так. Бо більше землі в Стримбі немає», – закликали на віче.

«Я одинока мати трьох дітей, і теж хочу мати якусь ділянку для своїх дітей. То як получається віддамо свою землю, а самі залишаємося де тоді?», – ображено заявляє Іванна Шевчук, жителька села Стримба.

АТОвці апелюють. Мовляв, протягом п’яти років зверталися в сільську ради, щоб їм виділили землю. Та коли побачили, що з того нічого не буде – пішли іншим шляхом – через Держгеокадастр.

«Ми зрозуміли, що допомоги від вас не буде. Нам вашого погодження і не потрібно, бо ці землі знаходяться за межами села. І оди в мене є карта, де людські городи знаходяться, а де наші території», – відзначив, виступаючи перед людьми, Віталій Цінурчин, учасник бойових дій.

Бійці кажуть: у них є підозра, що земельний конфлікт в селі спровокували спеціально працівники сільської ради. Бо просто самі наклали око на ці землі. І на останній сесії, яка має відбутися найближчим часом, адже село ввійшло в Надвірнянську ОТГ – збиралися її «роздерибанити».

«Тут за весь час не надано ні однієї земельної ділянки. Заяви не бралися до уваги. Каденція голови цього вже закінчується, на мою думку і я це говорю відкрито – це є траса на Буковель, комусь щось пообіцяв, і зараз таке протистояння зіштовхнув сам голова громаду із хлопцями ветеранами», – припускає Євдокія Попович, волонтер, військовий медик.

«Я думаю сільська рада спеціально затягувала це питання до закінчення каденції. Село біля траси, земля не дешева», – відзначає Василь Білоус, учасник бойових дій, депутат Надвірянської райради.

В Держгекадастрі кажуть: із заявою на отримання земельної ділянки до них справді звернулися бійці, і це їхнє законне право. Підстав їм відмовити – у них не було. Щодо накладки із людськими городами – винні самі селяни, які не зробили на свої ділянки державні акти.

«В кадастрі не було інформації що ця ділянка в приватній власності громадян. Відповідно управління, як розпорядник земель надав дозвіл на виготовлення проекту землеустрою. Вчора в мене був голова і лише вчора мені принесли рішення про те, що в 2001 році частина земельних ділянок передана у власність громадян. Дійсно таке рішення є», – пояснює Наталія Гаврищук, голова управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Тож це рішення вони обов’язково врахують, кажуть в управлінні. І внесуть корективи в розроблені проекти землеустрою. Ніхто із селян не втратить свої городи. А ось зменшувати розміри земельних ділянок для бійців, як того просять жителі Стримби – вони не мають права.

 

Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!