Журналісти вирішили довідатися, хто автор цією скульптури. Ми завітали в гості до талановитої і надзвичайно цікавої родини Котиків, яка нам відкрила усі таємниці казкового мистецтва. Про це пишуть Версії з посиланням на “Наш ДЕНЬ”.
Олег Котик захоплюється скульптурою вже багато років. У чоловіка сяють очі, коли він розповідає про свої роботи, ескізи, нові проекти. Разом з дружиною Оксаною вони закінчили Теребовлянське вище училище культури. Саме там познайомилися і зрозуміли, що не уявляють свого життя без мистецтва. Сьогодні родина виховує двох чудових діток – Яночку і Артемчика. Кажуть, саме для них і створюють такі дивовижні скульптури. Жартують, діти – найважливіші критики і замовники, то ж до їх побажань прислухаються неодмінно.
Коли ми приїхали у Кровінку, на подвір’ї у Олега та Оксани кипіла робота. Тут оздоблюють незвичайну казкову альтанку. Улюблені герої мультиків – Ріо, Рататуй, усміхнений велет, кремезні дерева і грізний дракон, лавочка із пузатим котом – чого тільки не придумає люблячий батько для малечі. Пану Олегу допомагає у всьому рідний брат Руслан, береться за шпатель навіть 4-річна Яночка. Дівчинці дуже подобається допомагати батькові. Зізнається, у майбутньому також хоче стати скульптором.
– Щоб виготовити казкову альтанку, спершу потрібно зварити металевий каркас, – розповідає пан Олег. – Далі натягуємо на нього спеціальну сітку. А тоді вже потрібно приготувати бетон. Для цього потрібен цемент і пісок у співвідношенні 1:3. Потім додаємо воду і ретельно перемішуємо спеціальним міксером. Розчин накладаємо тонким шаром на стіни – це такий ластів’ячий стиль.
На перший погляд важко зрозуміти з чого виготовлені творіння пана Олега. Видається, що це дерево або ж якийсь інший загадковий матеріал. Скульптури з цементу не так давно стали популярними в Україні – є не надто багато фахівців, які ними займаються. Олег Котик розповідає, що колись його наставник говорив: цемент навіть надійніший, ніж камінь, і стояти він зможе дуже довго. А ще бетон чудово піддається різноманітним маніпуляціям і йому можна надати найрізноманітнішої форми.
– Я дуже люблю творчий процес, – каже майстер. – Спершу малюю макет, обдумую. А далі, коли вже втілюю його, то часто деякі деталі змінюю – залежно від ситуації, форми, матеріалу з’являються нові рішення.
Для Олега Котика любов до казкової скульптури розпочалася з батьківського подвір’я.
– Одного разу ми з братом сиділи на подвір’ї, – пригадує чоловік. – Тут мама каже, криниця вже дуже стара і руйнується – придумайте щось, хлопці. Я кажу брату: давай виліпимо гриба. Так і почалося. Згодом нас просили зробити щось схоже то рідні, то друзі. Почали відточувати і вміння, і майстерність. Казкові скульптури стали невід’ємною частиною нашого життя.
Пані Оксана також допомагає чоловіку у творчому процесі. Зараз вона в декретній відпустці. А до того викладала мистецтвознавство у Теребовлянському вищому училищі культури.
– Я помагаю чоловіку розфарбовувати роботи, – розповідає жінка. – Дуже люблю працювати з кольором, тож добавляю скульптурам яскраві барви.
Олег і Оксана зізнаються, коли створювали казкове дерево, не сподівалися, що воно настільки сподобається людям. Неодноразово біля їх оселі зупиняються автівки, а навіть і туристичні автобуси. Інколи просять дозволу сфотографуватися. Буває, заходять самі. Неодноразово навіть гроші на лавці залишали як подяку за фото. А ще неодноразово на просторах інтернету роботи пана Олега приписували собі росіяни. Бувало просто копіювали фото з Кровінки і підписували, що це виготовлено в Росії.
– Одного разу біля хати зупинилася машина з російськими номерами, – пригадує чоловік. – Вийшла жінка і попросила сфотографувати нашу криницю. Каже, тепер всім буду розказувати, що це робота українців. Нам було дуже приємно.
Олег Котик не лише виготовляє казкові скульптури. У його доробку і класичні роботи, і неймовірні картини. В Теребовлянському училищі він викладає мистецтво скульптури. Саме пан Олег був керівником дипломного проекту і допомагав своїм студентам створювати перший в Україні пам’ятник абітурієнту, який встановили біля закладу. А ще чоловік вміє будувати каміни, а на стінах своєї оселі створив справжні художні полотна.
Цього року родина Котиків розпочала працювати над дуже цікавим проектом – у селі Ласківці вони створять справжній казковий будинок. Тобто, і сама оселя, і подвір’я – все буде оздоблене дивовижними скульптурами із мультиків і казок.
– Ми давно мріяли про такий особливий куточок, – зізнається пані Оксана. – довго працювали над ескізами, тож це має бути дуже особливий будинок. Звичайно, роботи там непочатий край – це дуже масштабний проект. Але і результат повинен вийти неабиякий.
Замість того, щоб нарікати на важке життя і різні труднощі, родина Котиків творить власну казку і радо ділиться своїм незвичайним баченням краси з іншими.
