Я би хотіла поділитися враженнями від одного інтерв’ю, яке в мене брало німецьке телебачення в Ганновері.
Питання, які мені поставили, дещо мене насторожили.
В інші мої приїзди до Німеччини таких питань не було.Дехто, можливо, вже видихнув, мовляв, інформаційна війна вже припинилася.
Насправді, іноді відбуваються ще сильніші сплески активностей антиукраїнської пропаганди, яка, зрозуміло, іде із зацікавленої у цьому сторони – Росії.Коли німецькі журналісти ставили мені ці питання, вони одразу робили поправку, що розуміють, що це антиукраїнська пропаганда, але були змушені в мене це запитати, щоби я надала німецькій аудиторії альтернативну інформацію – інформацію, яка йде з самої України.
Мене вразило, що по сьогоднішній день, незважаючи на те, що Україна – незалежна країна, її продовжують подавати як територію, що є під впливом Росії, є “частиною Росії”. Таким чином продовжують далі пантеличити і розхитувати аудиторію, яка пам’ятає часи СРСР.
Звичайно, на це я реагувала, що формально у минулому так може і було, але Україна залишається і залишатиметься незалежною країною зі своєю історією, культурою та традиціями. Україна – самостійна і самодостатня країна.Друге питання, яке мене вразило, стосувалося Джамали.
До цього мені ще ніхто не говорив, що Джамала підтримує ультраправі рухи і настрої, закликаючи таким чином до активної радикальної боротьби.
Я це заперечила і пояснила, чому існують такі пропагандистські настрої.
Джамала стала народним голосом окупованого Криму. Вона символізує біль, який переживала Україна, коли в неї незаконно відбирали її територію.
Я охарактеризувала Джамалу, як музиканта, який презентує Україну виключно з позитивною мирною енергію. І я навпаки подала Джамалу, як людину, яка все зробить, щоби будь-який конфлікт був вирішений мирним цивілізованим шляхом. Це була моя пряма і чітка відповідь. Але звичайно ніхто не збирається миритися з окупацією рідної землі.Багато питань стосувалося, чому ми вважаємо себе Європою і чому ми так хочемо в Європу.
На це я відповідала, що ми і є Європа. Можливо, європейці погано знають історію України, а ми недостатньо зробили для того, щоб європейці зрозуміли, що Україна – це і є Європа. Але ще якихось 100 років тому вся Європа проводила дозвілля в Українських Карпатах, в Прикарапатті та Закарпатті, у Львові. Те саме стосується Чернівців, Ужгороду і багатьох інших міст.
Історія України нерозривно пов’язана з Європою. Нам не треба проситися в Європу. Ми історично належимо до неї.Звичайно, були питання про корупцію в Україні.
Майдан привів країну до кардинальних змін, оновлення і очищення. Став перед ними. І вручив політикам кермо.
Але на жаль, недолугість наших політичних діячів не дозволила їм зробити в країні кардинальних змін, до яких привів Майдан. Їх дії змушують німців думати, що в Україні має місце безпросвітна корупція. Не те, що немає реформ, а немає жодного покращення.
Іноді дуже соромно за це все відповідати і важко підбирати слова. Доводиться опускати очі і погоджуватися з багатьма тезами, бо так воно і є.Так чи інакше хотілося би закінчити на позитиві.
Попри всі гострі питання, які мені задають, я бачу і відчуваю, що Україну люблять.
Наскільки би гострі не були питання, все це завжди із симпатією та любов’ю до України.
Громадське суспільство створило Україні образ, як країни незалежної і з характером, з бажанням чесно жити і чесно заробляти гроші. І цей образ, на щастя, поки що перемагає. За це, в тому числі, хочу подякувати всім українським громадам у світі, які стільки роблять для України. Я ніколи не буду змучуватися дякувати всім цим людям.
Сьогодні фактично все тримається на плечах громадськості. І хочу, щоби політики не приписували собі ті заслуги, які їм не належать і до яких вони не мають жодного відношення. Їх діяльність, на жаль, поки тільки погіршує ставлення до України і не дає почати такі бажані для нас всіх очищення і оновлення, – написала Ruslana Lyzhychko.
