Уперше про поклади дорогоцінного металу на Прикарпатті – заговорили ще пів століття тому. Тоді це була сенсація всесоюзного масштабу, про яку писали ледь не всі газети, а гори заполонили золотошукачі.
Відтоді у пошуках золота в Карпати їдуть сотні людей. Одні повертаються із порожніми руками та називають “Карпатське Ельдорадо” не більше, як красивою легендою, інші ж переконують – золото там лежить мало не під ногами, пишуть Версії з посиланням на Подробиці.
У його пошуках прочісують кілометри гірських річок. Його збирають по крупинках… але мріють знайти кілограми. Озброївшись лотком і лопатою – метр за метром люди досліджують дно карпатських річок. І все заради цього…
Карпатське золото! Стародавня легенда чи нерозвідані скарби, які приховують гірські річки? Кому пощастило його відшукати? Де захований український клондайк? І чому горяни бояться, аби його не знайшли чорні старателі?
Невеличка пробірка із золотистим піском. Для франківця пана Романа – безцінний трофей, який він уже пів століття зберігає вдома. Знімальна група – перша, кому він його наважився його показати.
Романові Фабриці – за вісімдесят. Але його ім’я й досі на вустах. Адже він перший із українських журналістів, хто ще в далеких сімдесятих знайшов золото в Карпатах. І написав про це публікацію. Стаття стала сенсанцією. Її тиражували ледь не всі всесоюзні газети.
«Почув десь з радіо одне речення. В Карпатах найдено золото», – розповів Роман Фабрика, журналіст.
Як справжній журналіст – відчув – тема – надзвичайно цікава. Сів у Жигулі і вирушив у гори. Куди саме їхати – підказали науковці – в село Яблунів. Пів століття тому там базувалася ціла геологорозвідувальна група, яка вивчала чим багаті українські Карпати.
«Пішли в ту річку…і почали шуфлею набирати гравій. Оце я із жінкою намив за пару годин. Чисте золото карпатське», – продовжив Роман Фабрика.
Журналіст запевняє: Карпати просто встелені золотом. Тоді в сімдесятих один із геологів навіть провів для нього експеримент і взяв проби… просто з дороги.
«Давайте вийдем на дорогу, там дорога така гужова йде. Копнем і те промиєм. І точно промили, і теж золото, золото, золото. Так що у нас в Карпатах золотом усипані дороги», – відзначив Роман Фабрика.
До пана Романа і нині приїжджають із різних куточків країни. І всі питають про одне – де шукати карпатське золото? Аби побачити українські гори скарбів відправляємося і ми в Карпати.
Два десятки кілометрів від міста Косів. І ми – біля підніжжя Гуцульських Бескидів. У тому самому селі Яблунів, де знайшов золото Роман Фабрика. Але де ж тут шукати скарби? Місцеві жителі показують дорогу.
Від Яблуневого до Лючі лише декілька кілометрів. Йдемо відразу в сільську раду. Староста села розповідає: їхня земля і справді наповнена скарбами.
«Значні запаси золота – це урочище Медвеже і такий у нас є потічок Ласкунса. Бачив я ту карту, там є дійсно розвідані місця. Була розмова в 90-ті про можливий початок видобутку золота. Верховна Рада визначила і почали видобуток на Закарпатті, у нас залишився, як державний запас», – розповів Микола Хім’як, староста села Люча.
На який одразу поклали око чорні археологи.
«Приїжджають чорні археологи, чи як їх звати. І миють ручним способом. Шукають, по річці ходять із ситом, копають вручну, підкопують береги, на що жителі і скаржаться», – продовжив Микола Хім’як.
У сільській раді кажуть: не раз зверталися до поліції. Але впіймати старателів – не просто.
Ми ризикнули й пішли пішки на пошуки золота. І мало про це не пошкодували. Бо просто посеред лісу наштовхнулися на величезні площі розритої землі та свіжі сліди зграї диких кабанів. Кілька кілометрів лісом – і ми дісталися місцевого клондайку – урочища Медвеже.
Чим закінчилися наші пошуки карпатського золота – ми розповімо згодом. А поки що йдемо до людей, які живуть найближче до золотих річок. Скільки їм вдалося намити скарбів?
Василю Юрійовичу за вісімдесят. Каже: шукачі золота сюди навідуються часто.
«Ходили потоками шукали, щось копали, рили. Я питаю що шукаєте…а вони так і прямо говорить – золото шукаю», – розповів Василь Федорак, житель села Люча.
У молодості Василь Юрійович і сам пробував шукати золото. Та натрапляв лише на дрібненький золотий пісок. Хоча геологи, які проводили тут розвідку і жили в нього, не приховували – Карпатські річки – справжнє золоте дно.
«Говорили – ви не знаєте на чому живете. А мати моя Параска говорить, як на чому на своїй землі. А він каже на золотій землі», – зазначив Василь Федорак.
Яку останні кілька років безжально розривають чорні археологи… Схожа ситуація і в сусідньому – Верховинському районі. Його теж називають карпатським клондайком.
Іван Зеленчук – науковець, корінний гуцул. Чоловік запевняє: чутки про карпатське золото – то не легенди, то щира правда.
«Чорногірський хребет для гуцулів святиня. Вони захоплюються Чорногорою і кажуть, що всі скарби світу є в Чорногорі. А поруч, після Чорногори, є Чивчинські гори, де дуже багато цінних мінералів. Серед того є і золото», – пояснив Іван Зеленчук, житель села Зелене, кандидат фізико-математичних наук.
«Золото накопичувалось великими кількостями в тих глибоких шарах. А потім почало проступати вище і вище, і дійшло до Карпат. Так що в Карпатах золото є», – підтвердив Олег Адаменко, доктор геолого-мінералогічних наук, академік Академії екологічних наук України.
Але, за словами академіка Олега Адаменка, його там так мало, що добувати – економічно не вигідно. Золоті злитки можна знайти на закарпатській Рахівщині, біля Берегового та села Ділове. На Прикарпатті ж трапляється лише так зване розсипне золото.
«Тектоніка піднімає на верх. Йде ерозія і розмив. І маленькі частинки випадають із масиву гірської породи розмивається вода і разом із нею малюсінькі частинки золота… Чому називається розсипне тому, що ніби хтось розсипав», – пояснив Олег Адаменко.
«Тому золотий пісок у мізерній кількості справді можна знайти ледь не у всіх гірських річках. Утім, щастить не кожному. Я годину намагалася відшукати золото. Але нічого не знайшла, тільки в руки змерзла», – відзначила журналістка Жанна Дутчак.
А в чорних археологів методи значно брутальніші. Для пошуків золота вони використовують не лише лотки, а й спеціальні помпи…схожі, як у бурштинських старателів. Аби зрозуміти які можуть бути наслідки від такої безжальної експлуатації природи – варто просто подивитися – на що сьогодні перетворилося рівненське Полісся.
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
