рекламалевада липки ярковиця купити квартири Івано-Франківськ

Я не є міський голова ВО «Свободи»…, – Руслан Марцінків розкрив секрет перемоги (відео)

реклама

Чинний міський голова Івано-Франківська після виборів залишився на посаді. За нього віддали свої голоси 84,78% виборців. Крім того, за результатами голосування «свободівці» отримали 28 мандатів в Івано-Франківській міськраді.

Яким буде Франківськ і ОТГ в наступні 5 років? Як працюватиме мер з опонентами і чи візьме когось з них в свою команду? Як це отримати «ніж у спину» під час передвиборчої гонки? Що не так з мостом на Пасічну і коли його збудують? Чи довго мешканцям «плавати» після раптових злив? Про зелені зони та де мають будувати забудовники? А ще – чому мер вважає, що дострокових парламентських виборів не буде?

Версії розпитали в міського голови Івано-Франківська в чому секрет його популярності та як вирішуватимуться наболілі комунальні проблеми міста в наступні 5 років.

Ви перемогли із, я думаю, рекордним для області рейтингом підтримки. Чи були впевнені в перемозі заздалегідь і як вдалось цього досягти?

Хочу сказати, що перемога очікувана. Ми дуже важко працювали і не тільки перед виборами, а й протягом всієї каденції. Дякую франківцям за довіру, дякую, що підтримали нашу команду, мене особисто. Роботи насправді дуже багато, викликів дуже багато для громади й бачимо, що в країні дуже непростий час – пандемія, створення нової об’єднаної територіальної громади, приєднання 18-ти сіл (до Івано-Франківська, – ред.) – це ті виклики, які будуть стояти перед нами. В тому числі економічні виклики.

Що все-таки лягло в основу вашої перемоги, як ви вважаєте? Адже, дуже впевнений результат, майже 85%. Ви знали заздалегідь?

Я соціологію мав. Ми приблизно орієнтувалися на такий результат. Ви бачили, що навіть на початку виборчої кампанії «Рейтинг» давав плюс мінус такий результат, ми мали ту соціологія і вона десь виправдалася. Насамперед – це постійна робота. І цього результату б не було, якби не було постійної комунікації, систематичної роботи з людьми. Це не тільки піар. Піар – це добре, але коли люди бачать, що нема за цим конкретної роботи чи справи – то це не буде працювати. Тому – це така стратегія постійної роботи в місті Франківську. Це благоустрій, транспорт, вирішення нагальних проблем, відкритість, комунікація.

До речі, хочу сказати, що сьогодні влада, яка не є відкритою – вона приречена мати неуспіх. Тому, що в сучасному інформаційному світі потрібно зберігати комунікацію. Зараз така вимога часу.

Зараз уже зрозуміло, що у Франківській міськраді фактично буде свободівська монобільшість. А хто буде в опозиції за вашими прогнозами? Взагалі, яку очікуєте політичну кон’юктуру в раді ОТГ?

У нас є союзники – це «Батьківщина». Вони мене підтримали. Більшість «Європейської солідарності» – це представники будівельної галузі міста Франківська. Вони були депутатами міської ради. Я не думаю, що ми не знайдемо спільної мови в роботі в міській раді. До речі, навіть для представників партій, які не пройшли 5-ти відсотковий бар’єр – насправді роботи вистачить всім, аби хотіли працювати.

Тобто, ви готові брати людей з інших партій і залучати їх до роботи?

Я готовий, якщо це дійсно… Я дуже слідкую, які люди мають справді авторитет, де мали підтримку в людей. Будь-яка ідея, яка буде йти на користь міста, буде мною підтримана, як міським головою. Я не є міський голова Всеукраїнського Об’єднання «Свобода», я є міський голова цілого міста. Так, я завжди це казав, я ніколи не змінюю кон’юктурно. Тобто, я є членом «Свободи» і працюю над тим, щоб наша політична сила здобувала максимальну кількість голосів. Але на цій посаді я є міський голова. Всі мешканці Франківська, які підтримують мене, чи не підтримують – я буду працювати для людей. До речі, хочу сказати, що дуже багато людей підходили на цих виборах і казали: «Ми попередньої кампанії за вас не голосували, а зараз будемо голосувати. Бо ми побачили, що ви працюєте, стараєтесь для міста. Може, не все вдається, але ви стараєтесь. Тому ми за вас». Так, тобто, я хочу, щоб люди, які можливо сьогодні не прийшли на дільниці, або не підтримали – на наступних виборах підтримали нашу команду чи мене особисто.

Цікаво, якою буде співпраця з фракцією Європейської Солідарності, в якій по прогнозах буде 10 депутатів. В контексті того, що попередня фракція БПП  фактично працювала з вами в коаліції. І в останні два місяці передвиборчих перегонів ця політична сила перейшла в опозицію до міського голови в тому числі. Як ви це сприймаєте, як будете співпрацювати? Чи не сприймаєте ви це як своєрідний «ніж у спину»? Чи вважаєте це нормальною політичною конкуренцією?  

Перше скажу – вони втратили голоси. Вони мали б більше. Це моя особиста думка. Якби вони йшли з всеукраїнськими меседжами і говорили про те, що ми зробимо коли прийдемо до влади – то могли б набрати 20-25%. Такою, відверто кажучи, не завжди розумною критикою, я думаю, що частину виборців було відлякано. Для мене трохи незрозумілою була їхня риторика. Адже, вони протягом 5-ти років були в коаліції, разом голосували… Це, напевно, була така собі спроба набрати більше голосів і потім приходити торгуватися. Але це люди швидко розкусили і в принципі підтримали нашу команду, дали нам вотум довіри. Я не бачу сьогодні проблем. Вибачте, політика і моя посада – це не є емоційна посада. Це посада, яка йде на користь міста і ми повинні думати про інтереси міста. Я готовий співпрацювати з «Європейською солідарністю». Стосунки будуть трохи інші після передвиборчих перегонів. Одна справа, коли я не мав більшості в минулій каденції, була ситуативна коаліція – БПП і «Батьківщина» й інші депутати підтримували. То сьогодні очевидно, що буде «Свобода», «Батьківщина» і я не бачу десь проблем, що ЄС теж… Я переконаний, що у нас будуть навіть стовідсоткові голосування.

На виборах вашими опонентами піднімалось чимало питань, які на мою думку були слушними: перше з них – питання обіцяного мосту. То міст буде? І коли? І чи знову зросте ціна? І чи може пора вже думати про третій міст? Бо, знаєте, в нас вже в політикумі ходить жарт, що простіше змінити русло річки Бистриці в сторону десь за Угринів, аніж звести цей довгоочікуваний міст…

Питання є слушне. Я думаю, що буде в найближчій перспективі. Не можу сказати тому, що це залежить від багатьох чинників. Зараз 60 мільйонів зависли в області. Якщо ці гроші будуть і нам обіцяють додаткові кошти – то пришвидшаться роботи. Але хочу нагадати тим, хто дуже критикує, що попередники тільки й говорили про те, що треба цей міст. Ми почали будувати, ми доведемо це до логічного кінця. Інше питання, що зараз дуже важливо збудувати розв’язку на вулиці Надрічній. А це перекриття чотирьохполосної дороги. Треба це швидко роботи. Сама конструкція мосту майже добудована. Але розв’язку ми не маємо права будувати дуже довго. Ми шукаємо кошти. Вибачте, три роки тому почала згортатись децентралізація і тому почалось недофінансування освіти, охорони здоров’я й багатьох інших галузей. Тому прийшлося кошти забирати з капітальних будівництв і переспрямовувати.

Як для мешканців Франківська, які будуть нас дивитись і читати й не дуже розбираються в бюджетних процесах – спочатку місто мало не дуже великі кошти. Потім кошти в процесі децентралізації збільшилися…

Але два з половиною, три роки тому почалось таке системне скорочення видатків через скорочення видатків на освіту, охорону здоров’я і відповідно на виплату заробітної плати. Прийшлося забирати ці кошти з моста, з доріг, з дворів з капітального будівництва і перерозподіляти на виплату заробітних плат вчителям, лікарям… Плюс училища, бюджетники та багато іншого. Тому, був такий перекос. Зараз ми збираємо кошти для того, щоб зробити швидко розв’язку. Міст той, що будується, вибачте, 30 років про це говорили, а розв’язку ми повинні швидко зробити.

Ще кажуть про третій міст.

Є проект моста, де ринок Анатоль. Цей проект реальний, якщо держава виділись три, три з половиною мільярди гривень. Тому, що там треба викуповувати земельні ділянки. Сама ідея моста хороша, але це мега гроші. Але однозначно нам потрібен ще один міст на Береговій в бік Загвіздя. Також є запроектований генеральним планом міст в бік Підлужжя через Каскад.

Це реально за цю каденцію?

Не реально. При тій фінансовій ситуацій реально добудувати цей міст.

Це довга історія про те, що міст двохполосний, чотирьохполосний. Але ж вулиця Хіміків – двохполосна. Це був промах в проектуванні?

Не промах. Ми враховували саму розв’язку і що ми це будуємо вже в тому середовищі, яке сформоване. Ви правильно сказали, що двохполосна вулиця. Хоча, на мості поміщається чотири машини. Тому, що є технічні полоси. Полоси проектувалися по старих нормах ДБР. Тобто, там нема проблеми заїхати чотирьом машинам. Проблема у вулиці Хіміків. А розв’язка то ж на дві полоси. Навіть, якщо в майбутньому ми Хіміків зможемо розширити – розшивається міст, забирається одне крило, додається і розширюється. Він, до речі, запроектований дуже грамотно. Передпроектант, який робив, він є розробник ДБН в Україні. Думаю, що кращого фахівця, який проектує в Україні не існує. Міст залізний і це великий позитив тому, що бетонні мости мають 50 років, а залізні – 100 років експлуатації. Він безшовний, що дуже важливо. Проблема одна – це кошти. Тут більше політики, спекуляції на цьому, ніж реальної господарки.

Ще було питання щодо ціни моста? Мовляв, вона значно виросла.           

Коли тендер відбувався три роки тому, метал коштував одну ціну. Він з того часу подорожчав в три з половиною рази. На жаль, для мостів використовується специфічний метал. Є певна сталь, наглядає за цим інститут Патона. Крім того, підрядник на тендері значно опустив ціну. Тобто, по проекту було 227 по тих цінах, опущено було 120 мільйонів. Зараз міст коштує 180, самий міст. Ми говоримо, що міст складається з трьох частин: самий міст, розв’язка моста, тобто, це є з’їзд і під’їзна дорога. Якщо порахувати мости навіть у нашій околиці, то цей міст дешевший на відсотків 25, ніж будь-який бетонний міст, який зараз будується. Якщо взяти погонний метр і порахувати.

Також основна критика стосувалась так званої «фасадності робіт у місті за Марцінківа». Про те, що «Свобода» в місті стелить бруківку, а всередині комунальна сфера в дуже поганому стані (дахи будинків, лівньовка, фасади, мережі). Як ви це прокоментуєте?

Навпаки цієї каденції дуже багато зроблено саме в мережах. Навіть, беремо найгіршу галузь – теплопостачання. Протягнута нова теплова труба від Симоненка до мікрорайону на Незалежності. Чи водоканал. Коли в останній раз водоканал проводив дощовий колектор. По Надрічній проведено дощовий колектор вісімсотку – це колосальні роботи. Чи, на приклад, фільтратопровід побудований з нашого полігону в Рибному до очисних споруд. Це масштабні роботи щодо комунікації. Всі дороги… На приклад, Площа Міцкевича і Лесі Українки – там всі комунікації замінені. Критикували, там знімали відео, що воно розрито, але при таких роботах треба замінити дощову… Так само Вовчинецька. Поміняли дощівку, воду, газ – мережі нові. Там, де були капітальні роботи – всюди міняли.

Що робити з потопами в місті? Вулиця Тролейбусна, Надрічна під мостом.

Зараз ці роботи на Надрічній вирішать цю проблему. Зараз тільки переключку треба зробити і воно вирішить. По Тролейбусній у нас є проблема з Угриновом. Там потічок просто перекопали, змінили русло і побудували там хати. А вода – примхлива. Те, що люди хочуть, щоб вона пішла в один бік не означає, що так буде. У нас є проблема по Івана Павла ІІ, Івасюка – вона вирішиться, коли будуть капітальні роботи по вулиці Івасюка. Центр – то виключно треба буде перекривати Січових Стрільців і робити колектор і то дуже швидко. Від Пилипа Орлика до Мельника потрібно дуже швидко замінити дощовий колектор більшим діаметром. Ми знаємо про ці проблеми, але ми не можемо братися за все. Взялися за Надрічну, завершимо – перейдемо до іншого об’єкту.

Вас також критикували за борги. Місто справді має мільярди кредиту? Їх віддаватимуть наші діти?

Найбільший боржник у світі це Сполучені Штати Америки, які сьогодні боргують понад трильйон доларів. Думаю, що сьогодні Америка – одна із найбагатших країн. У нас є нормальна робота по залученню коштів, кредитів європейських інститутів – це Європейського банку реконструкції і розвитку, Європейського банку інвестицій чи Світового банку. Єдине проблемне питання, де я бачу, – це кредит моїх попередників у Світовому банку по Водоекотехпрому. Це єдиний кредит-проблема. Але тут не винна наша команда, винні попередники, які вчасно не сплачували цей кредит. По всіх інших запозиченнях – ми вчасно їх віддаємо. По Вохоекотехпрому проблема, що тариф не переглядався, але і тут ми бачимо стратегію, як з часом його віддати. Буквально у вересні ми повернули чергові 100 мільйонів кредиту на транспорт. Але сьогодні маємо транспорт зручний і далі його розвиваємо. Це нормальний процес, який робить кожне місто європейське і кожне місто України. Сьогодні якщо ви візьмете Львів, Дніпро, Харків – всі живуть в такому напрямку. У нас дуже грамотний фінансист, це Вікторія Сусаніна, яка вміє з таких речей виходити.

Серйозною проблемою в місті є питання озеленення і житлової забудови. Люди скаржаться, що зелених зон нема, забудови багато. Якою буде політика міського голови і фракції «Свобода» в міській раді стосовно житлової забудови?

Будуватись є де. Об’єднана територіальна громада велика. Запрошуємо будуватися в той напрямок, бо будівництво по суті не є поганим. Воно дозволяє розвивати мережі. Наприклад, Калинова слобода дозволила Крихівцям отримати додатковий дощовий колектор, каналізацію, велику підстанцію на світло. Так само сьогодні будівництво не є злом. І воно платить податки. Але важливо, щоб це було в рамках норм ДБН і щоб не забудовувалися зелені зони й рекреаційні. Я вважаю, що за цей час жодна рекреаційна зона не була віддана під забудову. Ще один є парадокс. Ми всі критикуємо забудовників, але чомусь ми завжди їх обираємо в депутати міської ради. Цього разу менше, але. Я тішуся, що в цій каденції більше вчителів, медичних працівників, більше з різних галузей, ніж будівельників.

Одним із серйозних побоювань сільських голів громад, які увійшли в результаті децентралізації до Франківської ОТГ, було те, що прийде Марцінків і забере наші гроші. Якою буде ваша відповідь? Чи це правда?

Я думаю, що цей баланс буде передбачений статутом об’єднаної територіальної громади. Якщо взяти скільки податків збирається і скільки ми витратили на громади сільські, то це буде в рази більше. Ми будемо старатися, щоб громади більше заробляли. Але це як Європейський Союз. Вибачте, ЄС коли розширювався, то є програми розвитку, і ми будемо працювати. Але це і певні можливості. Розширення Франківська – це є нові інвестиційні зони, нові земельні ділянки, які з часом будуть платити більше податків тому, що ми нікуди не підемо. І це є можливості для розвитку самої територіальної громади. Ви правильно сказали – будівництво має йти туди по нормах, можливостях. Це не обов’язково десятиповерхівки. Це може бути одноповерхове житлове будівництво, котеджі. Тобто, це не є погано. Чому ми зараз будемо працювати над стратегією розвитку нашої громади до 2030 року? Тому, що нам важливо побачити, що ми хочемо протягом цих 10-ти років: які зони ми розвиваємо, як рекреаційні, які – як промисловість, будівництво, як ми транспортом це поєднаємо.

Перейдемо до всеукраїнських тем. Сьогодні в ЗМІ тиражується так звана «конституційна криза». Я так розумію, це культивується більше з Офісу президента. Як ви вважаєте, ситуація, яка пов’язана з Конституційним судом – це просто план для чергових перевиборів парламентських? Чи це знову ексцес центральної влади?

Це відволікання суспільства від проблеми в тому, що «Слуга народу» програла місцеві вибори. Сьогодні ми бачимо, що на місцевих виборах центральна влада отримала поразку. Давайте відверто говорити, що цей результат не порівняти з парламентським й президентськими виборами.

Але які тоді дивіденди воно дає? З цього вже явно не зробиш рейтингу Зеленському?

Це є спроба відволікання і спроба розпустити Конституційний суд і додати своїх суддів. Тобто, це вбивання кількох зайців.

І спроба парламентських перевиборів?

Я не вірю в парламентські перевибори. Їх не буде. Яка влада віддає добровільно владу. Президент зараз зацікавлений в перевиборах? Ні. Цей парламент буде 5 років. Так само, як і попередній. Тому я в це не вірю.

В контексті місцевих виборів, які буди в Франківську і політичної боротьби між «Свободою», ЄС, УГП та іншими думаю, що чергових парламентських виборах постає питання чи можуть праві, напів праві патріотичні сили в Україні реально об’єднатися для того, щоб йти єдиним фронтом і боротися за країну?

Історія циклічна. Скажімо, в 30-ті роки Організація Українських Націоналістів і УНДО. ОУН каже, що ми здобуваємо Українську державу зброєю, підпільною діяльність, а УНДО каже, що здобуваємо автономію в рамках Польської держави. Це різні бачення. Ми від цього не підемо. Я не вірю в якісь галицькі проекти. Хай не ображаються. Не тому, що вони мене критикують, а тому, що я не готовий відмовлятися від Хмельниччини, Київщини, Чернігівщини, Донбасу – це все українські землі. Ми говоримо про те, що сьогодні треба виробити переможну стратегію на наступні президентські чи парламентські вибори. Я вважаю, що з’явиться якась інша особа, яка зможе перемогти на цих виборах. Тобто, не з цього політикуму, який є. Тому, що хай не ображаються прихильники «Європейської солідарності», але Петро Олексійович скоріше навіть у другий тур не попаде при цій ситуації. Якщо не буде якась кандидатура проукраїнська, сильна, яка об’єднає – буде дуже важко виграти. Ці вибори в місті ще раз показали, що загальнопартійного бачення й перемоги парламентської і національної нема.

Ви особисто готові об’єднуватися?

Так.

Ваш «Франківськ мрії» через 5 наступних років? Яким він має бути і що плануєте зробити? Адже я знаю, що ви амбітна людина і можливо маєте ще цікаві глобальні проекти? Можливо, плануєте йти у всеукраїнську політику?

Я вже був депутатом Верховної Ради. Треба йти великою командою. Ми сьогодні маємо Оксану Савчук – єдину представницю «Свободи». Але цього замало. Потрібно мати команду і тоді ти можеш формувати політику в державі. Для мене дуже важливо, щоб ми протягом цих 5-ти років вжилися, як одна родина. Тому, що Франківськ розширився – різні люди, різне бачення. Громада має бути об’єднана стратегією розвитку Івано-Франківської ОТГ. Друге – ми повинні подолати виклики, які зараз накопилися і їх вирішити. Третє – завершити ті речі, які ми розпочали. Це будівництво моста, садочки, весь транспорт має бути комунальний, а не частина приватного. Знайти мега ідею для Франківська для залучення людей, щоб сюди їхали туристи. Ми в пошуках цієї мега ідеї. Це економічна політика. Тому, що тут виживуть ті, які будуть максимально відкриті до інвестицій й буде можливість працювати бізнесу, як малому, середньому, так і великому. Благоустрій, парки, сквери – все те, що сьогодні хочуть бачити франківці, те хоче бачити моя команда. Зараз будемо посилювати команду саме в цих сферах. Тобто, економіка, благоустрій, стратегічне бачення, інформаційно-цифрова трансформація. В цих напрямках я бачу пріоритет і потребу часу.

Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!

Допоможіть добровільним внеском українським журналістам

Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!

Ще новини

За вихідні в Івано-Франківську виявили 7 водіїв з ознаками сп'яніння

За вихідні в Івано-Франківську виявили 7 водіїв з ознаками сп’яніння

Патрульна поліція Івано-Франківська посилила контроль за нетверезими водіями на дорогах міста та зафіксувала низку серйозних порушень, включаючи затримання водія, який керував автомобілем у стані сп’яніння, вже будучи позбавленим відповідного права.

ПЕРЕГЛЯНУТИ
діти ВПО

Світло пам’яті: в Івано-Франківську діти ВПО створили свічники для вшанування загиблих захисників України (фото)

В Івано-Франківську діти ВПО разом із батьками вшанували загиблих захисників України. Протягом тижня в просторі БФ «Відроджені єднанням» вони створювали символічні свічники, аби 24 лютого засвітити свічки пам’яті перед портретами…

ПЕРЕГЛЯНУТИ
До річниці повномасштабного вторгнення Івано-Франківський театр зіграє у Варшаві виставу "Дзяди"

До річниці повномасштабного вторгнення Івано-Франківський театр зіграє у Варшаві виставу “Дзяди”

Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка проводить серію показів вистави “Дзяди” за поемою Адама Міцкевича у Варшаві, що стане важливою частиною масштабної культурної дипломатії, приуроченої до третьої річниці…

ПЕРЕГЛЯНУТИ