Міський голова має особисті домовленості із впливовими особами із партії “Свобода» наближеними до Олега Тягнибока, які гарантують йому недоторканість на посаді.
Початок нового сесійного року у івано-франківській міськраді обіцяє бути не менш цікавим ніж попередній. Одразу по оголошенні результатів виборів до ВРУ 2012 року розпочалась серйозна політична боротьба між мером Анушкевичусом та фракцією “Свобода” у Івано-Франківську.
Переможці виборів зажадали забрати у мера останні важелі впливу на процеси у місті переформатувавши Виконком та включивши до його складу лояльних або підконтрольних собі людей. Здавалось би усе просто – черговий переділ сфер впливу між міським головою і депутататми більшості у МР. Проте, “гра у виконком” має набагато глибший зміст ніж здається.
Аналізуючи ситуацію потрібно перш-за-все згадати, що перед виборами представники Свободи двічі заявляли про дострокове припинення повноважень міського голови(Марцінків навіть обіцяв це зробити ще до нового року). Мовляв за те, що мер виявив намір балотуватися до ВРУ. Але, навіть після того, як фракція “УДАР-Громадський формум” та деякі інши депутати звернулись із відповідною пропозицією на сесії міськради “свободівці” так і не зробили задекларованих дій.
Не секрет, що депутатських голосів для прийняття рішення щодо “імпічменту” мера було більш ніж достатньо. Напрошується єдиний висновок, що реального бажання відправляти його у відставку у фракції більшості не було.
До виборів Анушкевичус залишився на посаді, так само, як і усі члени виконкому – головного плацдарму міського голови, що цілковито перебуває під його контролем. Та фактично приймає вигідні Анушкевичусу рішення. За рахунок цього міський голова контролює і значні фінансові потоки. Зокрема видатки на капітальні ремонти, чимало коштів на жкг та інші. Натомість Свобода реально контролює фінанси Єдиного розрахункового центру, видатки на ремонт доріг та водоканал.
Таким чином втративши виконком мер ризикує залишитись без штанів та стати своєрідним “весільним генералом”, який нічого не вирішує.
У разі розпуску виконкому вплив на процеси у місті цілковито переходить до фракції “Свобода”. При цьому Анушкевичус втрачає можливість призначати тих чи інших керівників та посадовців у місті. А меседж “Все що добре – зробили ми, все що погано – зробив мер”, який і до парламентських виборів успішно використовували свободівці, може остаточно поставити хрест на політичному обличчі мера та забезпечить Свободі ріст електорального рейтингу перед місцевими виборами.
Зрештою, Анушкевичус чітко розуміє: усі розмови Свободи щодо його зняття є лише блефом, а відсутність політичної волі у опонентів не дозволить їм зробити рішучих дій. До того ж досить ймовірно, що міський голова має особисті домовленості із впливовими особами із партії “Свобода» наближеними до Олега Тягнибока, які гарантують йому недоторканість на посаді.
Не останню роль, у можливому процесі відставки голови МР відіграє й те, що у разі перевиборів у Свободи фактично не буде кого запропонувати в якості кандидата. Марцінків у ВРУ, а лідер фракції – дискредитований. Тут свою роль звичайно зіграв корупційни скандал, який як мінімум на кілька років змусить Онуфрієва забути про мерські амбіції. Крім того, суто з технологічної точки зору цей кандадат набагато менш “розкручений”, ніж, для прикладу “самовисуванець Шевченко” або інші грошові мішки.
Саме тому скоріш-за-все лідери міської Свободи не підуть на відставку мера. Натомість, обравши “свій” виконком та систематично лякаючи мера “імпічментом” вони прагнуть перебрати весь кадровий, фінансовий та ресурсний потенціал до своїх рук. З останніх подій стає ясно, що саме такий сценарій є найбільш вигідним для Онуфрієва та компанії.
Утім, малоймовірно, що мер дасть найбільшій фракції монополізувати владу та зробити з себе цапа відбувайла. По–перше відчувши, що Свобода не збирається починати процес дострокового припинення повноважень міського голови Анушкевичусу немає змісту призначати новий виконком. Приняття рішення міськради про відстаку виконкому, ще нічого не означає. Адже його члени можуть тимчасово виконувати свої обов’язки. По-друге мер все ще має немало козирів у рукаві. Взяти хоча б посади заступників міського голови. Без згоди Анушкевичуса свободівській більшості буде не так просто “освоїти” їх. Не виключені також судові позови з боку мера щодо незаконності рішень, які стосувались розпуску виконавчого комітету. Уся ця тагянина може затягнутись не один тиждень…
Зрештою, Анушкевичус є мудрим політиком, який, нагадаємо, проходив через аналогічні процеси у 2007 році. Тому на відміну від своїх менш досвідчених колег з наймолодшої фракції міськради він знає як і коли діяти у таких випадках. Більше того, можливо, після цих перипетій, мер стане ще сильнішим та впливовішим.
