«Ми царичанці – люди гонорові, у нас все своє – найкраще», «Ми багато розповідати не будемо, краще покажемо. А показати маємо що!», «Царичанська громада – це місце, де хочеться жити». Тут люди готові розказувати і показувати все навколо годинами, бо неймовірно пишаються своєю землею, самобутньою культурою, величною історією, кулінарними традиціями і здобутками громади.
Версії відвідали Царичанську громаду на Дніпропетровщині в рамках престуру, організованого Українським кризовим медіа-центром та Програмою USAID DOBRE.
Царичанська територіальна громада продемонструвала, як ефективне використання ресурсів та співпраця з міжнародними партнерами можуть перетворити невелику громаду на осередок інновацій, культури та туризму.
Історія успіху: від об’єднання до лідерства
Царичанська територіальна громада, утворена у 2016 році, об’єднала 23 населені пункти з населенням понад 16 тисяч жителів. Центром громади є селище Царичанка – одне з найстаріших поселень степової України, засноване ще 1604 року. Цьогоріч тут відзначають 420-ту річницю заснування.
«Царичанська громада – це громада зі своїми традиціями та великими амбіціями. Приорільська земля. Чистий край чистої води. Ми об’єднали не лише території, а передусім зусилля задля створення належних умов життя для людей, надання якісних адміністративних, освітніх, медичних та інших послуг нашим жителям. Постійно рухаємось в напрямку змін та розбудови громади, її старостинських округів. Ми завжди відкриті до конструктивної співпраці, діалогу, залучення інвестицій, завдяки чому за останні маємо чималі здобутки», – розповів селищний голова Геннадій Сумський.
За його словами, основне завдання – створення належних умов життя для людей, надання якісних адміністративних, освітніх, медичних та інших послуг жителям.
«У нас поселилось багато внутрішньо переміщених осіб. Царичанська громада – одна з найбезпечніших на Дніпропетровщині. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, ми зосередили зусилля на тому, щоб приймати внутрішньо переміщених осіб і допомагати Збройним силам України», – каже голова громади.
Царичанська громада, яка розташована на півночі Дніпропетровщини та межує з Полтавщиною, не тільки досить ефективно використовує наявний ресурс, а й має потужний потенціал для розвитку: 38 тисяч гектарів родючого чорнозему, поклади природного газу, понад 180 підприємств, серед яких кілька великих агрофірм, алкогольно-безалкогольний комбінат, маслозавод, завод мінеральної води, асфальтобетонний комбінат. Природні умови сприяють впровадженню альтернативних джерел енергії.
«Всі комунальні заклади, які були в районному центрі Царичанка, ми зберегли і утримуємо. Загалом в громаді є більше 40 комунальних закладів», – додає міський голова.
Зокрема в Царичанській громаді є 6 ліцеїв, 7 дошкільних закладів, 2 заклади охорони здоров’я, центр соціального обслуговування населення, публічна бібліотека, дитяча юнацько-спортивна школа, дитяча мистецька школа, музей історії
Медицина нового рівня: сучасна лабораторія для громади
Серед закладів, які перейшли громаді в спадок з колишнього Царичанського району – медична установа вторинної ланки та її структурні підрозділи «Царичанська центральна лікарня», яка обслуговує 26 тисяч пацієнтів. Утримувати самостійно заклад такого рівня складно, тому тут запровадили механізм спільного утримання установи шляхом мобілізації фінансових ресурсів усіх громад колишнього району – Царичанської, Китайгородської, Могилівської та Ляшківської.
«Царичанська центральна лікарня – це медзаклад загального рівня (багатопрофільна лікарня, яка обслуговує населення територіальної громади або декількох громад – ред). Наш медзаклад входить до Дніпровського кластеру спроможних лікарень. Лікарня розрахована на 153 ліжка. Коли почався COVID-19, ми прийняли статус ковідної лікарні і лікували хворих на коронавірус. Коли почалася повномасштабна агресія і до нас поїхали ВПО, ми також прийняли цю категорію населення і надаємо їм спеціалізовану медичну допомогу. В лікарні працює амбулаторно-поліклінічне відділення з усім функціоналом і стаціонарні відділення – приймальне відділення з палатами інтенсивної терапії та реанімації, терапевтичне, дитяче, хірургічне. Ми єдині в окрузі, в яких є інфекційне відділення на 20 ліжок. Попри виклики воєнного часу, ми стараємося працювати і надавати високоякісну медичну допомогу», – розповідає директорка КП «Царичанська ЦЛ» Світлана Погоріла.
Громада активно співпрацює з програмою USAID DOBRE.
«З нашими надійними партнерами – Програмою DOBRE – ми маємо можливість будувати і реалізувати ефективну й надзвичайно успішну стратегію місцевого економічного розвитку Царичанської громади!», – зазначає Геннадій Сумський.
Одним з ключових проєктів стало створення сучасної клініко-діагностичної лабораторії на базі Царичанської центральної лікарні. У рамках міжмуніципального співробітництва було закуплено нове медичне обладнання та комп’ютерну техніку. Загальна вартість проєкту склала майже 1,5 мільйона гривень, з яких 710,744 тис. грн надала програма DOBRE.
Нині лабораторія виконує 74 види досліджень, що допомагає лікарям вчасно ставити точні діагнози. За 2023 рік тут здійснено 312307 досліджень.
«Клініко-діагностична лабораторія має кілька відділів: клінічний, бактеріологічний, біохімічний та імунологічний. Дуже приємно, що ми маємо лабораторне обладнання такого високого рівня. Це означає, що ми даємо нашим пацієнтам впевненість у подальшому покращенні здоров’я. Нашим аналізам довіряють, вони допомагають лікарям встановити точний діагноз та призначити максимально доцільне лікування», – відмічає завідувачка клініко-діагностичної лабораторії Наталія Сало.
Важливо, що аналізи за електронними направленнями сімейних лікарів виконуються безкоштовно.
“Наявність комп’ютерної техніки для робочих кімнат клініко-діагностичної лабораторії КП «Царичанська ЦЛ» забезпечило можливість передачі результатів лабораторних досліджень на електронну пошту пацієнтів”, – підкреслюють у громаді.
Культурний хаб: чотири зони для розвитку та єдності
Ще один амбітний проєкт – створення Ділового та культурного центру громади. Він об’єднав чотири функціональні зони: “Молодь”, “Історія”, “Знання” та “Бізнес”.
Зона “Молодь” пропонує різноманітні активності для юнацтва – від playstation, настільних ігор до курсів англійської, груп за інтересами, english club, програмування.
У зоні “Історія” створено інтерактивний простір для вивчення місцевої спадщини. Зона “Знання” перетворила бібліотеку на сучасний інформаційний центр. А зона “Бізнес” включає ЦНАП, де надається 458 адміністративних послуг.
“Загалом основним функціоналом Ділового та культурного центру громади є проведення заходів, які б об’єднували жителів громади в різних сферах”, – пояснюють у громаді.
Природні скарби: від льодовикового періоду до сьогодення
Царичанська громада може похвалитися унікальними природними об’єктами. Зокрема, тут розташоване урочище “Лелія” – комплексна пам’ятка природи, що сформувалася ще в період Дніпровського зледеніння 230-100 тисяч років тому.
Урочище являє собою мальовничий ландшафт із дубовим гаєм, де зберігаються рідкісні види рослин і тварин, занесені до Червоної книги України. Серед них – ковила Лессінга, ковила волосиста, пирій ковилолистий, сон чорніючий, тюльпан дібровний, а також бражник мертва голова, сколія-гігант, Поліксена.
Крім того, тут є залишки Української укріпленої лінії XVIII століття – історичної пам’ятки національного значення. На вершинах схилів Турової гори було розташовано 3 бастіони, 2 з яких збереглися до наших днів.
Громадою протікає річка Оріль, яка є однією з найчистіших в Європі. Тут неймовірні краєвиди і заплави. Тож вам залюбки організують сплав на байдарках чи прогулянку велосипедами.
Товченики: кулінарна візитівка Царичанщини
Справжньою гастрономічною родзинкою громади є товченики – традиційна страва, що готується з тіста та м’ясної чи сметанної підливи. Історія цієї страви сягає часів, коли Царичанка входила до складу Гетьманщини у XVIII столітті.
“Наше основне завдання – популяризація товчеників як особливої гастрономічної родзинки Царичанської громади, зберегти смак та особливості приготування цієї страви”, – наголошують у громаді.
Сьогодні майже в кожній місцевій родині є свій рецепт товчеників. Існують варіанти смажених і приготованих на пару, з різноманітними начинками – від смаженого сала до домашнього топленого сиру.
“Цікавим фактом залишається те, що вплив різних культур сприяв створенню нових рецептів цієї страви, і незалежно від події, яка відбувалася у житті місцевих мешканців (весілля, проводи, новосілля, народження дитини, поминки), товченики так і залишилися основною стравою на столі”, – розповідають місцеві краєзнавці.
Царичанська громада демонструє, як можна поєднувати сучасний розвиток із збереженням природної та культурної спадщини. Від інноваційних проєктів у медицині та культурі до унікальних природних об’єктів та смачних кулінарних традицій – ця громада має чим пишатися та що показати гостям.
“Ми пишаємось тим, що серед 60 українських громад, які отримують технічну допомогу та підтримку в подоланні надзвичайних ситуацій задля сприяння відновлення, відбудови територій, є наша Царичанська громада”, – підсумовує селищний голова Геннадій Сумський.
В статті використані фото versii.if, Програми USAID DOBRE, Марічки Білоус та Юрія Величка
