Фінансова грамотність в Україні на досить низькому рівні: ми не любимо розмови про особисті фінанси, не вміємо оптимізувати бюджет і часто більше витрачаємо, аніж заощаджуємо. Ніби і гроші у нас є, але розпорядитися ними грамотно здатен не кожен. Як змінити своє ставлення до грошей, щоб вони були не лише засобом для споживання, а давали фінансову свободу та відкривали нові можливості? З цим розбирались Версії на презентації комунікаційних та освітніх проєктів НБУ у рамках спільного проєкту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру міжнародного розвитку.
“Влетіли на гроші” через неграмотність
Син поїхав вчитися, а через пів року батьків почали “тероризувати” колектори через неповернуті мікрокредити, де відсотки у рази перевищують “позичені пару тисяч”. Доводиться віддавати всю батькову зарплату, ще й пенсію бабусі.
Терміново потрібен новий ноутбук для роботи. Знайшли на сайті оголошень новенький за ціною майже вдвічі дешевшою, аніж в магазинах. Гроші перерахували, а товар не отримали. Що тепер робити?
Вже десять років сім’я збирається на море, але не може поїхати, бо постійно живе в борг. Хоч за останній рік зарплати зросли майже втричі, але грошей все одно “постійно не вистачає”. Неконтрольовані повсякденні витрати чомусь постійно руйнують і фінансові плани, і давні мрії.
Це лише три історії, якими поділилися читачі Версій за останні кілька місяців. Насправді ці ситуації майже типові, бо періодично про такі чи схожі випадки ми чуємо в колі наших рідних, друзів чи знайомих. А об’єднує їх банальне невміння поводитись з грошима та низький рівень фінансової грамотності.
Пасемо задніх
Та й загалом, фінансова грамотність в Україні на дуже низькому рівні – 12,3 бали із 21 можливого. Це один з найнижчих показників серед 30 країн, які входять до Організації економічного співробітництва та розвитку. Хоча за останні три роки Україна піднялася з останнього місця та обійшла кілька країн, серед них Італію, Румунію, Колумбію, Чорногорію, Грузію, Перу та Північну Македонію.
Про це розповіла Леся Войтицька, начальниця Управління зв’язків з громадськістю та фінансової обізнаності Департаменту комунікацій Національного банку України.
“У нас зараз бал 12,3, в той час, як рекомендований ОЕСР – 14 балів. Але три роки тому у нас взагалі було 11,6. Тобто за три роки ми достатньо виросли. А загалом, українці уникають розмов про особисті фінанси та схильні більше витрачати, ніж заощаджувати. Більш опитаних погодились з думкою, що гроші існують для того, щоб їх витрачати“, – відмітила Леся Войтицька.
Щодо фінансової грамотності в розрізі регіонів, то Івано-Франківська область демонструє один з найвищих результатів в Україні – 12,4.
“По цьому регіону є більш позитивна динаміка, ніж по всій Україні. За останні кілька років індекс фінансової грамотності прикарпатців зріс на 1,3 пункти, що дуже тішить“, – відмічає начальниця Управління зв’язків з громадськістю та фінансової обізнаності Департаменту комунікацій НБУ.
За результатами дослідження виявилось, що найменш фінансово обізнаною є молодь віком 18–19 років (10,1 бал) та люди, старше 60 років (11,6 балів). Загальний бал українців із середньою спеціальною освітою (технікум) становить 11,9 балів, із вищою освітою – 13,3 бали. Різниця в рівні фінансової обізнаності між користувачами та не користувачами сучасних технологій становить 2,5 балів (12,4 та 9,9 балів відповідно).
Кредитна культура
Досліджували і кредитну культуру українців.
- 30% українців взагалі не знають, що таке кредитний договір. 70% відповіли, що знають, проте 30% із них не змогли пояснити цей термін.
- 18% українців взагалі не дивилися кредитний договір перед підписанням.45% українців дивилися договір частково у розділах розміру ставки та графіку платежів. Лише 36% українців уважно читали умови договору.
- Із тих, хто дивився кредитний договір, 28% не зрозуміли його умов.
“Нацбанк зараз працює над тим, щоб кредитні договори стали більш зрозумілими, щоб не було дрібного шрифту, а в рекламах була вказана реальна відсоткова ставка по кредитах, а не та, яку зазвичай декларують, обіцяючи 0%. Запам’ятайте, немає кредитів під 0%“, – розповідає очільниця Управління зв’язків з громадськістю та фінансової обізнаності Департаменту комунікацій НБУ.
Гроші існують для того, щоб їх витрачати?
Українці схильні більше до витрачання грошей, ніж заощадження. Більшість має короткострокові заощадження, які зберігаються у готівці або на поточних рахунках. У разі втрати джерела доходів лише у 24 % українців заощаджень вистачить більше, ніж на 1 місяць, у 30% – на період менше місяця, а третина українців взагалі не заощаджує.
Також українці вразливі до шахрайських схем, не приділяють достатньої уваги захисту персональних фінансових даних, безпеці споживання фінансових послуг онлайн.
Так, наприклад, в 2020 році зареєстрували понад 100 тисяч випадків шахрайства, збитки склали понад 190 мільйонів гривень. Хоча, як відмічають в НБУ, насправді випадків шахрайства буває значно більше, оскільки ошукані українці не завжди звертаються із заявами в поліцію чи банківські установи.
“Особливо, якщо йдеться про невеликі суми – до 200-300 гривень“, – каже Леся Войтицька.
70% випадків платіжного шахрайства – це соціальна інженерія. Найчастіше незаконні дії з платіжними картками здійснюються в мережі Інтернет, тому в НБУ радять подбати про захист персональних фінансових даних.
Фінансова грамотність: вчимося змалку
Під час проведених досліджень з’ясувалось, що 79% українців хочуть, щоб їх дітей в школі навчали фінансовій грамотності.
“Три роки тому цей показник був 70%. Тобто, все більше людей хочуть, щоб дітей навчали. А все тому, що вдома вони не говорять про фінанси. Найчастіше вони просто не знають, як про це говорити з дітьми правильно“, – додає Леся Войтицька.
Насправді експериментальне викладання курсу «Фінансова грамотність» у системі загальної середньої освіти було запроваджене МОН ще з 2012 року.
На сьогодні у шкільній навчальній програмі курс “Фінансова грамотність” – обов’язково-вибірковий у 10-11-х класах. Цей курс обрали менше 10% українських шкіл.
Зокрема, як повідомили в Департаменті освіти та науки Івано-Франківської ОДА курс за вибором “Фінансова грамотність” в Івано-Франківській області викладається у близько 40 закладах освіти. Найбільш активно він впроваджується у школах Коломийської, Болехівської, Надвірнянської та Богородчанської територіальних громад.
На цих уроках прикарпатські школярі дізнаються більше про гроші, податки, доходи, витрати та управління бюджетом: як оптимально витрачати гроші, що таке бюджет родини і країни, як працюють банки, фінансова грамотність, базові навички планування і заощадження, економічні зиски і ризики і т.п.
Нова типова навчальна програма для учнів 5–9 класів передбачає введення до освітніх планів предмета «Підприємництво і фінансова грамотність». Планується, що цей курс буде обов’язковим у 8-х класах з 2025/2026 навчального року, у 9-х класах з 2026/2027 навчального року.
Нема кому вчити
Але проблемою залишається те, що в педагогічних інститутах не ведеться підготовка вчителів до викладання дисципліни «Фінансова грамотність». Частково її почали вирішувати на курсах підвищення кваліфікації. Зокрема, як повідомили в Департаменті освіти та науки Івано-Франківської ОДА, в 2021 майже 100 педагогів взяли участь у IV Всеукраїнському вернісажі-практикумі “Профорієнтація і підприємливість у сучасному закладі освіти”, 62 педагоги ознайомились з методичними знаннями, практичними інструментаріями та моделями поведінки в конкретних фінансових ситуаціях під час тренінгу “Інноваційні методики викладання оновленого змісту курсу “Фінансова грамотність”.
“Також Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти має налагоджену співпрацю із Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, спільно з яким організовує навчання учителів із залученням відповідних фахівців“, – відмітили в Департаменті освіти і науки Івано-Франківської ОДА.
Національний банк України також долучається до навчання фінансової грамотності школярів.
“Ми налагодили співпрацю з Міністерством освіти, і вже в 2022 році буде готовий онлайн-курс для вчителів для підвищення їх кваліфікації. Навчимо їх фінансової грамотності і вони отримають сертифікати МОН про те, що можуть викладати цю дисципліну в школах”, – повідомила Леся Войтицька.
Місія здійсненна
Формування нової фінансової культури українців – місія НБУ на найближчі роки. Наразі тут завершується робота над створенням Національної стратегії з фінансової грамотності до 2025 року, в якій велику увагу приділятимуть саме роботі з регіонами.
А тим часом в НБУ активно проходять освітні кампанії, серед них Всесвітній тиждень грошей та Всесвітній день заощаджень, створюють освітні серіали з фінансової грамотності для порталу «Дія: Цифрова освіта», проводять змагання та конкурси для школярів та студентів з фінансової грамотності, створюють Освітній центр «Музей грошей», проводять навчання та екскурсії на базі діючого «Музею грошей».
Досить популярними стали такі інформаційні кампанії НБУ:
- Залишайся вдома – сплачуй/купуй онлайн
- #ШахрайГудбай
- #ЗнайСвоїПрава
- #АнатоміяГривні
- #Cashless
На черзі нові інформаційні кампанії #Кредити+кредитні історії, #Борги+колектори, #Заощадження+інфляція. Незабаром запрацюють окремі сайти із фінансової грамотності для населення та чат-бот до нього, а також окремий сайт із фінансової грамотності з навчальними матеріалами для закладів освіти.
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
