Ну, по-перше міська влада не повелася на шантаж, а навпаки розсердилися. Тому цілком можна чекати й відповідних санкцій щодо перевізників. Вже йде мова про закупку певної кількості автобусів та тролейбусів для комунальних підприємств міста, щоб витіснити з ринку приватних перевізників.
Свого часу так звані бусики достатньо допомогли місту. Коли комунальний транспорт переживав не найкращі часи й добратися з одного кінця міста в інший було вкрай проблематично, з’явилися вони – перевізники. Мешканці, образно кажучи, аплодували їм стоячи й кидаючи до неба чепчики.
Виявилося, що перевозити пасажирів справа достатньо вигідна. І ринок даних послуг почав розпухати. На даний момент він розпух настільки, що вже становить загрозу місту. Багато мешканців міста (як пішоходів, так і водіїв) відмітили, що в день, коли страйкували перевізники, на вулицях міста не було ні заторів, ні сумнозвісних корків.
А тепер – по-друге. В місті почав набирати обертів рух, який закликає бойкотувати маршрутки. І якщо поки цей рух ще не має масової підтримки, то з появою комунальних перевізників, він може стати достатньо потужним для того, щоб забити останній цвях в труну приватного перевозу.
І на сам кінець про оплату.
Я ото спеціально поцікавився, а як працює комунальний транспорт в інших країнах. Зокрема в Греції, де, як відомо все є.
Так ось, в столиці цієї держави Атенах, оплата за користуванням міським транспортом виглядає наступним чином. Бажаючий скористатися послугами місцевих перевізників купує квиток, який коштує 1 євро 50 євроцентів. Цей квиток дає право користуватися будь яким міським транспортом (окрім таксі, звичайно) протягом трьох годин.
Тобто, власник такого квитка три години може їздити автобусом, тролейбусом, метро, трамваєм. Він може пересідати з транспорту на транспорт, переходити зі станції на станцію, виходити на поверхню і знову пірнати в «підземку».
Як на мене, досить хороша система.
Чому б її не запровадити в Івано-Франківську? Хоча б в якості експерименту.
А там побачимо.
