Будівельний бум у місті призвів до того, що за кілька останніх років Івано-Франківськ майже втратив своє історичне обличчя. На що перетворять Станислав через кілька десятиліть: склобетонне місто-майбутнього чи, всетаки, влада спробує зберегти залишки прадідівської архітектури та “серце старого міста”?

Вже нікого не дивує, що одна за одною у місті руйнуються будівлі, які числяться у списку історичних пам’яток. З фасадів будівель зникають автентичні скульптури, старі унікальні вікна та двері, а на їхньому місці з’являються новомодні пластикові сурогати.

«А де ж ви були, панове, коли будувалися такі дисонанти, як висотна споруда на площі Ринок, 4, «чорна призма», тобто «Легенда», – зауважує президент Українського національного комітету ICOMOS (Міжнародна рада з питань пам’яток та визначних місць, – ред..) Микола Яковин. Тепер прогулюючись сквером Міцкевича жителі та гості міста замість старої ратуші, милуються чорною “вежою Саурона.

PA100928

Здається, що Івано-Франківськ, який здавна славився своєю архітектурою, потрошки перетворюється на провінційне містечко з звичайними висотними будівлями і рекламними щитами «низького мистецтва».

2012-04-05-0880
На площі Ринок, 4 стояв триповерховий будинок, споруджений ще у ХVІІІ столітті. У ньому з 1777-го року знаходилася перша міська аптека, яка за давністю поступається лише львівській. У 1999 році у будинку з’явилася тріщина, спеціалісти вирішили, що конструктиви пам’ятки архітектури є у надто важкому стані. Пам’ятку знесли методом завалу.

Натомість поряд з триповерховою забудовою «виросла» шестиповерхова споруда з примітивним декором. При цьому, під час будівельних робіт обвалилася стіна сусідньої кам’яниці – Пам’ятки архітектури місцевого значення.

Голову товариства захисту культурних пам’яток міста – пана Зеновія Соколовського уже давно лякає швидкий темп забудови середньовічної частини міста: «З часів забудови у 2000-х роках нічого не змінилося в кращу сторону. Ще донедавна ми пишалися, що живемо у місті побудованому по принципу ідеальних міст епохи відродження. Де центром міста була Ратуша, а від неї відходили вулиці. Ця структура зберігалася до сьогодні, але почалися хаотичні й нерегульовані забудови. Бізнесмени, влада і навіть головні архітектори міста в догоду окремих бізнесменів дали дозвіл на забудову висотними будинками історичної частини міста. Представте собі, що у центрі Львова, перед чорною кам’яницею, виросла дев’ятиповерхівка. Це нонсенс. Я давно вже задавався питанням, кого влада хоче здивувати цими висотками? Ці дисонанси будувалися не за одну річ. Можна ж було зпрогнозувати, що це буде. Тому ми маємо такий «Арс дім», 5-ти поверхівку поряд з 2-ох поверховим будинком, маємо «Легенду» – це майже 9-ти поверховий будинок, який перекриває вид на ратушу, та «Будинок Бойка», де була перша в місті стара аптека.

А недавно ми одержали ще один подарунок, поряд з Станіславською Коліятою тобто Костьолом св. Марії (зараз художній музей на площі Шептицького), споруджений магазин «Квіти» – це взагалі нонсенс! На старому бастіоні спорудити такий будинок. Є такі поняття, як: охоронна зона – це зона території пам’ятки, зона врегулювання забудови та зона природного ландшафту. Абсурдно, але всі ці зони при будівництві «Квітів» порушили! В Біблії сказано: «Господи прости їм бо вони не знають, що роблять». Навіщо будувати такі будинків у центрі міста, ніхто ж не заперечує, якщо ви будуватимете їх на Пасічній, Каскаді, або на Позітроні.  Дуже шкода що ми втрачаємо наше середньовічне місто», – розповідає нам пан Зеновій.

Архітектор додає, що Львів отримує великі дотації на облаштування центральної частини міста, на реставраційні роботи, благоустрій. А ми завдяки окремим бізнесменам втратили таку можливість. Центральна частина нашого міста до спорудження цих монстрів мала історико-архітектурну та мистецьку вартість, вона була пам’яткою містобудування…

2012-04-05-0884

Ліворуч – вул. Новгородська, праворуч – вул. Галицька. 5 квітня 2012 р. Фото М.І.Жарких.
№ 45 – житловий будинок 19 – поч. 20 ст. (архіт.) [Памятники истории и культуры Украинской ССР. – К.: 1987 г., с. 215].

2012-04-05-0706

5 квітня 2012 р. Фото М.І.Жарких.
№ 7 Будинок воєнної адміністрації та гауптвахти, 1827 р. (архіт.) [Памятники истории и культуры Украинской ССР. – К.: 1987 г., с. 215].

2012-04-05-0780

Вірменський костел 1762 р. (пл.Урицького, 5) [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 78].

2012-04-05-0883

Будинок (№ 41), вул. Галицька, вигляд з боку вул. Галицької. 5 квітня 2012 р. Фото М.І.Жарких.

Ми вирішили дізнатись, яка стратегія міської влади, що до відновлення та збереження історичних споруд міста у Ігоря Панчишина – начальника відділу охорони культурної спадщини МВК:

–          Про стратегію відновлення можна дуже довго розповідати, але якщо в загальному, то міська влада не може відмовитись від виконання законодавства, яке передбачає збереження культурної спадщини країни. Але справа в тому, що на все це потрібні кошти яких нам не виділяють. Стратегія проста – це по можливості, ті споруди які зараз знаходяться у поганому стані, разом з комунальниками, з ЄРЦ та власниками утримувати все у пристойному стані. Кардинально робити реставраційні кроки дуже важко, тому що все приватизоване і основне, для нас – це проконтролювати чи власники будівель виконують свої зобов’язання.

–          Чи могло б місто, коли-небудь, потрапити до списку ЮНЕСКО, як одне з міст із сторовинною архітектурою?

–          Ніколи. До ЮНЕСКО потрапляють міста, які зберігають свою автентичність як мінімум на 90 %, а місто яке, після війни перейшло до радянської влади, почалo радикально руйнуватись. Тому старої структурної автентики не збереглось. Те що у місті присутні старі будинки, це правда, але вони не створюють суцільної тканини одного організму, те що вимагається у ЮНЕСКО.  Воно може внести до списку навіть окрему кухню окремого будинку, головне щоб там не було порушено первинного вигляду інтер’єру, а в нашому місті після радянізації суцільні домішки. За часів незалежності, коли виконувались неправильні приватизації власники приватизованих будівель робили що хотіли та як хотіли не зважаючи на законодавство і не дотримуючись ніяких цивілізованих норм, фактично це присутньо і до тепер, але у більш концентрованому вигляді, через те що зараз уже створений відділ який контролює забудову і перебудову міста. Франківськ ніколи не претендував на входження до списку ЮНЕСКО. Інша справа, що місто по законодавству України є історичним місцем і кожна деталь у ньому повинна зберегтись.

–          Новобудова «Майдан» є плямою в історичній частині міста, на місці якого колись стояла історична споруда, яку знесли для спорудження «будинку-жаху».

–          На місці цього цього «Майдансу» стояв невеликий меблевий павільйон, землю якого було викуплено і побудовано торговий центр без оглядки на загальну ансамблевість площі. Я до тепер не знаю хто цей архітектор, але я б йому руки повикручував! Бо це навіть не те, що б хамство, це просто людина яка спеціально, на збитки зробила для міста як найдурніше! Також винен той хто погоджував будинок який там ні в кут ні в двері, який ні висотою ні лицем не вийшов.

Що тут скажеш, добре, що наше місто стає потужним туристичним об’єктом, та всетаки хочеться, щоб влада думала не тільки про власну кишеню та діяла не лише в інтересах забудівників…