Лише в Україні підтверджено понад 30 тисяч хворих та 880 померлих. На щастя, більша частина вилікувалась, проте не всі хто залишився осторонь сприймають це захворювання серйозно.
Версіям вдалося поспілкуватися з людиною, сім’я якої не з новин знає, що таке коронавірус. 24-річна франківчанка Ірина медичний працівник, дівчина працює в бригаді швидкої допомоги вже кілька років. Іра любить свою роботу навіть попри те, що вона є дуже ризикованою. Версіям дівчина розповіла як її сім’я зіткнулася з хворобою COVID-19.Через що довелося пройти під час лікування та якою була реакція рідних.
Ірино, як вважаєш, де ти могла інфікуватися?
Вважаю, що могла інфікуватися на роботі. Оскільки на початку епідемії коронавірусу люди самі не знали, що вже є інфіковані. Бували випадки, коли чоловік чи жінка не розповідали про контакт з хворим на COVID-19, просто це приховували перед лікарями швидкої допомоги. Було таке, що ми приїжджаємо на виклик де нібито пацієнт з високим тиском, а там насправді висока температура і хтось з родичів приїхав з-за кордону. Нам про це не казали, повідомити такі факти могли вже на приймальному покої лікарні іншим лікарям. Скільки було таких випадків сказати неможливо. Тим більше, що люди вільно ходили по аптеках, медичних закладах, магазинах, тощо. Сказати де саме я могла інфікуватися важко, та скоріш за все це було на роботі.
Скільки було контактних осіб і чи всім їм зробили тести?
Ми в сім’ї усім провели тести. Оскільки нас п’ятеро дітей, то дуже хвилювалися. На щастя, результати були негативні.
Чи було страшно, коли дізналась діагноз? І взагалі, які були симптоми?
В принципі у мене була легка форма хвороби. Тож страшно не було. Обійшлося підвищеною температурою і загальною слабкістю впродовж кількох днів. Але у батьків хвороба протікала складніше. Вони також медики тож могли заразитися десь на роботі. Пам’ятаю, що у квітні перед святами їхній стан погіршився і Великдень ми зустрічали трішки сумно. У батьків була задишка, кашель, загальна слабкість, висока температура. Все це тривало впродовж трьох днів і щоб не погіршувати ситуацію ми вирішили звернутися до лікарів, вже вони зробивши тести підтвердили діагноз і батькам сказали пройти лікування в медичному закладі.
Скільки часу батьки чекали на результати ПЛР-тестів?
Ми отримали результати швидко, десь через 5-6 днів.
От ти кажеш, що батьки лікувалися не вдома. Ліки і все необхідне надавалося їм безкоштовно, як обіцяли в МОЗ?
Наскільки я знаю, лікувальний заклад забезпечив повністю лікування моїх батьків. Особисто мені не казали купувати якісь ліки.
Чим лікували?
Назвати усі препарати я не зможу.
А плаквеніл застосовували? Знаю, що він має побічну дію і про це мають, як мінімум, повідомляти пацієнта.
Плаквеніл виписували і моїм рідним про це повідомляли. Та батьки лікарі і вони самі завжди стараються дізнаватися чим їх лікують. Плаквеніл давали татові, а мамі прописали інші антибіотики широкого спектру дії. Мама і тато пробули в лікарні два тижні. Вони була в окремих боксах і відвідувати їх було суворо заборонено. Їжу ми передавали через медичний персонал на приймальному покої. Для цього викликали таксі і водій віз до лікарні все необхідне. Після двох тижнів лікування в медичному закладі, батьки ще два тижні були вдома на карантині. Тобто, приблизно місяць пішов на лікування та реабілітацію. Але є люди, які мусять там залишитися на довший період. Все залежить від імунітету, супутних захворювань та перебігу хвороби.
Навіть попри легку форму ти мала бути вдома 14 днів. Це хтось контролював?
Я 14 днів не ходила на роботу. Цього ніхто не перевіряв. Це вже на совісті кожного.
Яке було ставлення родичів та знайомих, коли вони дізналися про хворобу? Допомагали чи навпаки старалися бути осторонь?
Родичі нам дуже допомагали. Мій кум привозив продукти, залишав пакет на лавочці і ми забирали. Знайомі, родичі та друзі постійно були на зв’язку, питали чим допомогти і тд. Хочу сказати, що дуже великою є сила молитви. Багато людей молилося за моїх батьків. А це важливо. Бо ж чимало знайомих та колег не витримали такого випробування хворобою. Шкода, що люди не розуміють усієї серйозності ситуації та не дотримують карантинних обмежень.
Ти як медик, чи лікувала хворих на COVID-19?
Коли ми виїжджали до хворих з температурою то одягали спеціальні костюми. До слова, усіма засобами індивідуального захисту нас забезпечили волонтери. Спочатку дуже мало було всього. Ми не мали ні масок, ні костюмів. А коли включилися в роботу волонтери, то ситуація покращилася.
Чи отримала ти обіцяні 300% надбавки за всі місяці роботи?
Щодо надбавки, то я отримала компенсацію. Але це не було 300%, виплатили тільки за ті виклики, де були хворі на коронавірус.
Чи є наслідки хвороби для здоров’я сьогодні?
Так, у батьків є часто слабкість і задишка.
Ти зараз ходиш на роботу. Яка ситуація на сьогодні?
Ми знаємо, що є повторні випадки захворювання на коронавірус. У складі швидкої допомоги зараз є спеціальні бригади лікарів, які доставляли хворих на COVID-19. На початку їх було тільки дві. Зараз більше. Якщо є виклики з підозрою коронавірус то нас не посилають, а їде спеціальна бригада.
Розмовляла Марія Франчук
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
