Івано-Франківські біл-борди та сіті-лайти масово рекламують місцевого звитяжця, котрий своєю силою прославився на всю Україну, спортсмена Назара Павліва. Сьогодні ледь не половина габаритної зовнішньої реклами носить його зображення. Пластун у юності, Назар Павлів також відомий як місцевий «свободо»-любець.

sDOnAATAe2Q

Опинитися на біл-бордах – це не дешево. Окрім витрат великої суми коштів на зовнішню рекламу в місті, замовнику також потрібно отримати дозвіл у Івано-Франківському виконавчому комітеті, котрий сьогодні базово тримається на «Свободі». Зараз у місті знаходиться близько тисячі біл-бордів та півтисячі сіті-лайтів.

Вартість розміщення однієї зовнішньої реклами(біл-борд, – ред.) в поза виборчий період становить в середньому 1000-1200 гривень в місяць. Якщо підрахувати місячний оборот, який отримують агентства від реклами, маємо суму, яка значно перевищує мільйон гривень.

rX4rQyN57FI

Основним гравцем рекламного бізнесу в місті виступає ТзОВ «ВБР». «ВБР» – це перейменований «Атар», що до виборів 2012 року належав колишньому керівнику департаменту архітектури та містобудування в Івано-Франківську, сьогодні звинувачуваному у справі по хабарництву Олегу Гаркоту.

Відомо, що «Атар» був викуплений перед виборами власником Буковелю, сьогодні депутатом обласної ради Олександром Шевченком. Усім відоме масове захоплення ринку зовнішньої реклами міста інформативними біл-бордами та сіті-лайтами в стилі «Я Шевченко», закінчилося після того, як Шевченко програв на виборах очільнику обласної  «Свободи» Олександру Сичу.

shev4enko-2

В цей час Шевченко й продав рекламну агенцію «ВБР», за неофіційними даними, через те, що міська свобода усіма силами блокувала роботу фірми, не видаючи дозволи на рекламу. Більше того, ймовірно (а біл-борди з Назаром Павлівом ще раз підтверджують це), куплена фірма була саме «Свободою», а дехто називає реальними власниками Руслана Марцинківа та Романа Онуфріїва.

Прикриттям для власників став формальний директор фірми «ВБР»депутат Івано-Франківської міської ради від ВО “Свобода” Олег Капустяк.

img_9252

«Я не власник, а найманий директор, – зізнався Олег Капустяк. – А хто є власником я не можу сказати, бо власник не давав мені чіткої вказівки називати його».

 

 

Вже така конфіденційність й прихованість наводить на сумніви.

Відхрещується від причетності до рекламної агенції «ВБР» й Руслан Марцинків.

zGNpHYnXQlw

 

«Це не правда. Я не є власником і не маю до цієї агенції жодного відношення» – запевнив Руслан Марцинків.

 

Повернемося до «нового обличчя» міських біл-бордів силача Назарія Павліва. Його прив’язка до цієї історії незначна, й має швидше політичний характер, як підготовча база до виборів. Не дивно буде, якщо через кілька років спортсмен стане відкрито агітувати прикарпатців голосувати на виборах за «Свободу».

MJyZ7CRZopw

Не викличе заперечень і той факт, що реклама – це рушійна сила електоральної підтримки на виборах, й контролювати такий ринок – це забезпечити собі політичну перемогу над опонентами.

Однак, очевидно, що не останнє місце в цій темі займає й фінансовий бік. Адже це – суттєвий заробіток, яким “щирі українські патріоти” не гребують. Гроші, як казав один з Великих, не пахнуть, проте не треба забувати, що патріотизм закінчується там, де починається податкова декларація…