Остання «банальність», яку озвучив Юрій Романюк – це пропозиція “саджати” за спротив посиленню обороноздатності держави.
Звичайно ж мова йде не про картоплю, хоча про колорадських жуків з георгіївськими стрічками згадуєш одразу.
Пан Романюк пропонує запроторювати за ґрати «усіх, хто у час зовнішньої військової агресії або її загрози, зосередження потенційного ворога на кордоні з Україною, публічно виступає, закликає, діє, проводить будь-які публічні акції спротиву та шкоди системі захисту та оборони держави, чинить спротив заходам посилення обороноздатності та оброни держави! В тім числі, наближенню та вступу України в НАТО».
І з такою пропозицією важко не погодитися.
Тобто, кого потрібно садити до буцегарні ми начебто розібралися. Питання наступне – хто саджатиме?
Важко повірити що Аваков арештує сам себе за саботаж, а Наливайченко за державну зраду.
Чи Турчинов покається в своїй євангельсько-баптистській церкві у власному пацифізмі, потуранні сепаратизму у Східних регіонах та в своїх заявах про недоцільність вступу України до НАТО й простягне руки для того, щоб на них заклацнулися кайданки.
Або Яценюк визнає свою провину в тому, що кордони України так і залишилися відкритими для «туристів» з Московії (бо його, бачте, більше цікавили східняки-заробітчани, ніж українські громадяни всередині країни та її обороноздатність) і сам піде здаватися в прокуратуру.
До речі, щодо прокуратури. Невже хтось повірить, що свободівський прокурор Махніцький почне порушувати справи проти тих, хто «публічно виступає, закликає, діє, проводить будь-які публічні акції спротиву та шкоди системі захисту та оборони держави»? Після того, як він мало не в засос цілувався з одним з ідеологів сепаратизму Ківаловим.
От і виходить, що пропозиція Романюка хоч і хороша, а втілювати її в життя (навіть у випадку прийняття відповідного закону) нікому.
Міліція обплутана зверху донизу корупційними тенетами й прогнила не згірш, ніж днище «копійки» випущеної в 1970 році.
СБУ вже давно перетворилася в філію ФСБ, тому будь яка антитерористична операція неможлива, бо стукачки одразу звітують начальству в Москву.
Армія фактично відсутня.
Про прокуратуру я вже казав.
Тому комуністи й регіонали, відійшовши від страху перед Майданом, взялися руйнувати Українську Державу на догоду Кремлю. На початку їх ще можна було зупинити, але вже згадані авакови-наливайченки-турчинови-яценюки-махніцькі більше переймалися тим, як вбити Музичка, ніж протистояти сепаратистам.
Ну, і поділити портфелі, звичайно ж.
От і виходить, що пропозиція Юрія Романюка наче й хороша, але…














