Правда «Вікіпедія», яка знає ще більше за «Word», стверджує, що айдентика – це корпоративний стиль, який використовують як «набір словесних і візуальних констант, що забезпечують єдність сприйняття товарів, послуг, інформації, що виходять від фірми чи торгової марки до споживача».
От не знаю, чи є Івано-Франківськ торговою маркою, але логотип він вже має. Ну, принаймні, його нам вже презентували. Як стверджують творці цього смішного (чому смішного, трохи нижче) хрестика – це «символ навіяний формою найпомітнішого знака міста — Ратуші, а також мальовничою вишивкою традиційного українського одягу».
Над розробкою візуального стилю нашого міста потрудилася компанія AIMBULANCЕ, яка, серед іншого, співпрацювала з такими велетнями як «Львівське пиво», «Хортиця» і, навіть, МсDonald’s (пам’ятаєте – «Капучіно зі свіжомеленої кави бадьорить мене по-справжньому!). Ну, а тепер й Івано-Франківськ вирішили ощасливити своєю креативністю.
«Ми шукали символ, який уособлює трьохсотрічну історію міста, сформованого різними володарями, націями та імперіями. Що спільного у польських, австрійських та радянських правителів? Що об’єднує польського дворянина Потоцького, поета і бунтаря Івана Франка та місцевого Робін Гуда Олексу Довбуша? Мав бути хоча б один надійний свідок усіх цих подій. Ми його знайшли — це селянин. Простий, скромний, працьовитий. А його вишита сорочка крізь століття майорить неофіційним прапором Франківська», — пояснив керуючий партнер компанії Роман Гавриш.
Отже, я так розумію, цей смішний хрестик символізує вишиту сорочку галицького селянина, яка чомусь майорить неофіційним прапором нашого міста (?). І хоча деякі, надто прискіпливі, спеціалісти стверджують, що вишивка хрестиком, не надто притаманна для Івано-Франківщини, але ми на це зважати не будемо. Адже люди так старалися, так старалися.
Щоправда, без їхніх пояснень, я б ніколи не здогадався, що отой повалений на бік знак символізує нашу Ратушу. А на брак фантазії та просторової уяви я ніколи не скаржився.
До того ж заокруглені краї запропонованого символу якось не дуже асоціюються з вишивкою. Він може нагадувати, що завгодно – дитяче брязкальце, чудернацько переплетеніі повітряні кульки, клоуна, що випав з літака, але ніяк не Ратушу і не вишивку.
В мене особисто цей логотип викликав зовсім інші асоціації.

Це чотири дитячі соски. Ну, з тих що надягаються на пляшечки. Впізнали? От саме тому я називав цей хрестик смішним.
Я розумію, що товариші з AIMBULANCЕ старалися, чухали потилиці, мордувалися в творчих муках, металися між Потоцьким та Довбушем, спотикаючись дорогою об Івана Франка, не спали ночей, вигадували, малювали, сварилися, доводили один одному правильність або хибність різних концепцій і в результаті…
В результаті запропонували Івано-Франківську вибрати своїм логотипом чотири дитячі соски. Я аплодую їхній креативності.














