Громада нескорених людей, які вистояли перед викликами війни і російськими ракетами, градами та ураганами. Козацька земля, яка народжує людей-титанів. Місто, яке підтримує імідж зеленої долини і має амбіції стати найзеленішим в Європі. Команда, яка руйнує стереотипи, ламає систему і вчить жити по-новому. Це все про Зеленодольську громаду, яку Версії відвідали в рамках престуру, організованого Українським кризовим медіа-центром та Програмою USAID DOBRE.
Чисті вулиці, охайні малоповерхові будинки, затишні двори, море квітів, просторий парк, упорядкована набережна, безкраї водні простори. На перший погляд, Зеленодольськ – безтурботне південне містечко. Але громада досі оговтується після майже 9 місяців щоденних обстрілів.
Нова історія
Зеленодольська громада з’явилась однією з перших на новій адміністративній карті України. Утворена 30 липня 2015 року шляхом об’єднання міста Зеленодольська (в т.ч. с. Мала Костромка) та сіл Велика Костромка та Мар’янське.
Загальна територія міської територіальної громади – 31,19 тис.га., населення 17 576 осіб. Межує на півночі з Апостолівською міською територіальною громадою та Грушівською сільською територіальною громадою, а на півдні – з Нововоронцовською селищною територіальною громадою.
Зеленодольська громада має потужний природноресурсний потенціал та вигідне географічне розташування. В місті Зеленодольськ розташоване однойменне Зеленодольське водосховище, основне призначення якого – охолоджування Криворізької ТЕС. А східний кордон громади і зокрема село Мар’янське знаходиться на правому березі Каховського водосховища, яке після підриву греблі без води перетворилось на пустелю. Свого часу тут була частина Запорозької Січі – Великий Луг, що простягався аж до острова Хортиця.
Основними видами економічної діяльності в громаді є теплова і зелена енергетика, сільське господарство та роздрібна торгівля.
Громада стрімко розвивалась, поки не настало 24 лютого 2022 року…
Не було ні дня без обстрілів чи прильотів
Окупанти майже щодня нещадно обстрілювали Зеленодольськ і прилеглі села.
«Наша громада була під щоденними обстрілами у 2022 році. Зараз те саме відчуває на собі Нікопольщина. Ситуація була дуже напружена. Перші 4 тижні єдина оборона, яка в нас була, – це оборона, здійснена тільки нашими місцевими хлопцями. Військових тут не було. Ми тримали приблизно 75 кілометрів фронту – від села Мар’янське до Зеленодольська. Тим самим ми показували ворогу, що ми тут є і ми не будемо нікуди відходити. Ворог зупинився і не пішов далі на Дніпропетровщину», – розповідає голова Зеленодольської громади Дмитро Невеселий.
Майже 70% будинків та 100% інфраструктури у Зеленодольську зазнали руйнувань.
«Ворог побачив наш супротив і тоді почалися щоденні обстріли нашої території. Тільки в Зеленодольську було знешкоджено 2640 нерозірваних касет. Якщо врахувати, що близько 10% касет не розриваються, то можете уявити кількість розірваних. Наша територія від окупації була 1,5 кілометра. Тому до нас долітало все, навіть вистріли зі звичайного автомата», – каже очільник громади.
Зараз більшість місцевих хлопців, які тримали фронт у перші тижні повномасштабного вторгнення, захищають Україну в лавах ЗСУ.
«Вони воюють, захищають нашу державу. А ми робимо все можливе для того, щоб допомогти нашим Збройним силам вибити ворога з нашої землі», – каже Дмитро Невеселий.
Повернути людей
Зі 104 багатоповерхівок у місті 73 були обстріляні. Не краща ситуація і з селами. У Мар’янське, яке на березі Каховського водосховища, і досі прилітає регулярно.
Люди масово почали виїжджати ще на початку березня, коли почались чи не щоденні вибухи – спочатку чутні на півдні, а потім ворог почав підступати все ближче до кордону Херсонщини та Дніпропетровщини. В «гарячу фазу» війни, у травні, громаду покинуло майже 70% населення.
«Спочатку військової агресії ми максимально намагалися, щоб жінки і діти покинули громаду, щоб нам було простіше захищатися. Не наражати на небезпеку свої родини і не обертатися назад, а дивитися тільки вперед», – розповів Дмитро Невеселий.
Зберегти життя людей, які залишились в громаді, допомогла дисципліна і система оповіщення.
«Ми зрозуміли, коли почнеться обстріл. Військові попереджали, що виїхали на позиції, я одразу виходив в ефір чи попереджав у телеграм-каналі, де в нас є 15 тисяч підписників – фактично вся громада. В нас було буквально 1-2 хвилини. Люди швидко це розуміли, спускалися в укриття, і таким чином ми змогли зберегти дуже багато життів. Під такими обстрілами, які в нас були, 68 поранених та 18 загиблих. Могло бути значно гірше», – каже Невеселий.
Після першого контрнаступу українських військових на початку осені 2022 жителі Зеленодольська почали повертатися у рідне місто.
«Не зважаючи на обстріли, ми продовжували відновлювати житло людей – навіть без людей. Людей не було, але ми відбудовували їхні будинки. Ми розуміли, що територія без людей – це мертва територія. А чому люди не повертаються? Тому що немає куди повертатися. Тому не дивлячись на всі ці ризики, пов’язані з війною, адже ми розуміли, що можуть бути знову атаки і знову пошкодження, ми все одно відновлювали, відновлювали, відновлювали…І продовжуємо відновлювати і сьогодні. Зараз житловий фонд відновлено на 95% і в громаду повернулось 97% населення. А ще маємо понад 3 тисячі внутрішньо переміщених осіб. Тобто, в нас зараз більше населення, ніж було до війни», – звітує мер.
Врятувати херсонців з окупації
У 2022 році зеленодольцям довелось не лише захищатись, а й рятувати людей з сусідньої Херсонщини, яка опинилась під окупацією.
«Наші хлопці заходили на територію окупації, знаходили місця, якими можна було вивести людей, і передавали «координати» через своїх людей, які знаходилися на окупованій території. Вночі ми максимально контролювали процес виведення людей з окупації», – розповідають в Зеленодольській громаді.
Люди виходили знесилені, голодні, голі-босі.
«Ми прийняли 10,5 тисяч людей. Вони по окупованій території добирались, доки могли доїхати велосипедами, інвалідними візками чи дитячим транспортом. Потім це кидали, перепливали дренажні канали і полями, босі, в нічнушках і піжамах, виходили до нас. А це був березень, подекуди ще сніг лежав», – пригадує Дмитро Невеселий.
Найважче було перевести паралізованих людей та паліативних хворих.
«Був момент, коли нам довелося перейти на той бік, щоб допомогти на панцирних радянських ліжках на колесах перевезти паралізованих людей. Ми їх зв’язали по троє і так перетягували. Багато людей помирали на руках своїх рідних, бо не мали ліків. Тому наше завдання було вивезти максимальну кількість людей, щоб їм тут могли надати допомогу. Ми зробили все, що могли», – каже очільник громади.
Небагато херсонців залишались в Зеленодольській громаді.
«У нас дуже дружні відносини з Херсонщиною, тому що ми пережили дуже багато з ними разом. Здебільшого ми були транзитною зоною, тому що ми й самі були під обстрілами постійно. Ми їх переводили, одягали, надавали першу допомогу, якщо були маленькі діти – передавали памперси і дитяче харчування, а потім довозили їх до міста Апостолове, звідки курсувала електричка і автобус до Кривого Рогу. А там вже вони або залишались в Кривому Розі, або їхали далі», – додає Дмитро Невеселий
І поки врятовані херсонці оговтувались після евакуації і намагались влаштуватись на нових місцях, зеленодольці з нацгвардійцями та теробороною збирали кинуті велосипеди, дитячі та інвалідні візки.
«Ми почали збирати покинуті речі цих людей – зібрали більше 2,5 тисяч велосипедів, інвалідних візків, дитячих візків та велосипедів. Ми їх склали в себе на комунальному підприємстві. І коли деокупували ті громади, люди поверталися, сідали на свої велосипеди і їхали вже на звільнену територію Херсонщини», – розповідає Дмитро Невеселий.
Серед кількох тисяч ВПО, які зараз мешкають в громаді – більшість з Херсонщини.
«Багато людей оселились на нашій території. Вони там залишили свої городи, але там немає де жити. Тому вони живуть у нас, але їздять обробляти свої поля», – додає мер.
Зараз багато людей, яким допомогли зеленодольці, часто телефонують з подяками, приїжджають в гості.
«Такі дружні відносини – це дуже цінно. Це найменше, що ми могли зробити для цих людей. Бо це дійсно було пекло, в якому вони були. Дуже багато людей з окупації, які нам допомагали, загинули. Їх вичислили окупанти. З 20 хлопців, які допомагали нам виводити людей, тільки один залишився живим. Ми змогли його витягти з окупації», – з сумом додає Дмитро Невеселий.
Нові виклики: підрив Каховської греблі і обстріли Криворізької ТЕС
Здавалось, що після звільнення правобережної Херсонщини, в Зеленодольській громаді стане спокійніше. Але новий 2023 рік приніс нові виклики.
«Наше Зеленодольське водосховище, основним призначенням якого є охолодження Криворізької ТЕС, відчуло на собі всі тяготи війни. Після підриву Каховки (знищення греблі Каховської гідроелектростанції – ред.) у нас немає підпитки водою. І на сьогодні рівень води впав майже на два метри. Вода втікає, і поки ми не можемо налагодити подачу води з річки Інгулець, хоча ми дуже на це чекаємо. Вже зараз є загроза роботи підприємства, попри регулярні ворожі атаки. І зараз місто п’є очищену воду з цього ж водосховища», – розповідає мер.
Через обміліле Каховське водосховище закрився нещодавно збудований новий порт в селі Мар’янське.
«Підривається дамба – немає води. Найбільша проблема через це в села Мар’янське. Там майже всі люди живуть з городини і вода для них – це було основне джерело життя. В них на території не було великих підприємств. В 2018 році там був збудований порт Нібулон, він тільки в 2020 році був введений в експлуатацію. Але, на жаль, він перетворився в порт в пустелі. Баржі не мають можливості підпливати, зараз він працює, як звичайний елеватор. До війни там працювало 75 людей, зараз – до 10», – каже очільник громади.
До проблем з водою додались перебої з електропостачанням.
«Вся Україна потерпає від обстрілів шахедів, від цього ніхто не застрахований. На жаль, ми маємо стратегічний об’єкт, по якому неодноразово були обстріли російської федерації. Це наша теплова електростанція, одна з найпотужніших в Європі. Вона на 60% пошкоджена, але все одно працює, намагається підтримувати нашу енергетичну систему, щоб ми були зі світлом. І від цього підприємства повністю залежить Криворізький регіон по промисловості. Якщо не буде цієї ТЕС, промисловість Кривого Рогу просто працювати не зможе», – відмічає Дмитро Невеселий.
З початку повномасштабної агресії Зеленодольській громаді у громаді у межах Програми DOBRE USAID були реалізовані три проєкти екстреного реагування на загальну суму близько 7,30 млн. грн.:
Протягом січня – березня 2023 року придбане обладнання для потреб в обігріві, альтернативній енергетиці та облаштування ВПО. Це обігрівачі, термоси, ємності для води, водонагрівачі і пральні машини, прожектори, сонячні панелі, тент, компресори, інструменти, польова кухня, генератори, металева цистерна для води. Перелік обирала громада для стабілізації ситуації згідно потреб. Сума доставленого близько 1,6 млн.грн.
Протягом червня – жовтня 2023 року підтримка була надана КП «Зеленодольський міський водоканал» за двома напрямами: забезпечення потреб жителів села Мар’янське у питній воді і підсилення спроможності КП. По першому напрямку були надані пластикові труби і комплектуючі на суму близько 1,1 млн. грн. для заміни пошкодженої обстрілами частини системи водопостачання протяжністю 2,4 км. Загалом там проживає близько 3 тис. жителів. Роботи виконанні Зеленодольською громадою. Для підсилення КП були закуплені інструменти для обслуговування систем, зварювальний апарат для пластикових труб, шини для техніки та два тракторні причіпи. Вартість доставленого 1,04 млн. Разом по другій фазі 2,14 млн.
Останній проєкт допомоги у зв’язку із підривом Каховської дамби, оскільки Каховське водосховище було джерелом питного водопостачання для громади. У жовтні 2023 року був доставлений екскаватор-навантажувач вартістю 2,6 млн. грн. Комунальне підприємство «Зеленодольський міський водоканал» спеціалізується на всіх видах робіт в громаді: відновлення пошкоджених житлових будинків, комунальних та господарчих об`єктів, споруд, тощо; забезпечення опалення, освітлення та водопостачання; ремонт дорожнього покриття; благоустрій. Екскаватор задіються на всіх видах даних робіт.
Незалежність від ТЕС
Чи не стане Зеленодольськ містом-привидом? Адже воно повністю залежне від Криворізької ТЕС, яку ворог намагається знищити повністю, щоб дестабілізувати енергосистему України.
«Проблема нашого міста в тому, що воно будувалося людьми, які вважали, що неможливо, щоб щось трапилось. А трапилось – спочатку вторгнення, потім Каховське водосховище, тепер удари по Криворізькій ТЕС», – відмічають в мерії Зеленодольська.
Ще до великої війни в громаді почали розробляти план незалежності від містоутворюючого підприємства – ДТЕК Криворізької ТЕС.
«В нас є план, щоб відходити максимально від залежності від підприємств. Таких мономіст багато по Україні. Бо колись навколо великих підприємств будувалися робочі містечка. Тому наше завдання на найближчі роки – втілити план самостійності. По-перше, екологічно чисте місто. Криворізька ТЕС збудована так, що при будь-якій розі вітрів на Зеленодольськ дим не йде. В нас білий сніг, не має ні червоного, не сірого, ні чорного. По-друге, безпечне місто. У нас повсюди відеоспостереження. По-третє, потужний освітній простір. По-четверте, цікаве позашкілля. По-п’яте, спорт. Нам не потрібен великий бізнес, нам потрібен маленький бізнес, потрібні люди. Нехай Кривий Ріг з брудного міста перевозить свої сім’ї сюди – дешеве житло з дачами біля моря. Люди будуть жити тут, тут буде розвиватися малий бізнес, діти їхні в безпеці, діти гуляють у дворах, діти ходять в школу – батьки можуть зайти і онлайн глянути, де їхня дитина, чим вона займається. Батьки можуть їздити у велике місто працювати: 20 хвилин з Кривого Року – і вони тут», – розповідає про плани Дмитро Невеселий.
Почали в громаді з води, а точніше з альтернативного водопостачання.
«На жаль, нам у спадок залишились азбестоцементні труби водозабезпечення нашої сільської місцевості. Внаслідок обстрілів і вібрацій вони просто потріскали під землею. 99% втрат – 64 кілометри мереж. Ми зараз їх замінюємо. Програмою USAID DOBRE було частково закуплене і матеріали, і техніка, і паяльник для пластикових труб. Ми провели навчання для працівників нашого комунального підприємства і своїми силами ми прокладаємо, замінюємо ці мережі. До слова, Велика Костромка до цього ніколи не централізованого водопостачання – тепер має. Ми вже підключили 5 чи 6 вулиць і продовжуємо прокладати вуличні мережі. Воду ми беремо з-під землі. Робимо артезіанські свердловини, вода питна одразу без підготовки. Тобто, ми зв’язали село напряму зі свердловинами, і вони мають чисту воду», – ділиться мер.
Воду зі свердловин намагаються завести і в місто.
«У них (Великій Костромці – ред.) є значні запаси і поклади води, тому ми розглядаємо можливість підключити також місто. На сьогодні ми взяли перши тисячу кубів з-під землі для міста – проклали мережу, закачуємо в місто, щоб зменшити забір води з нашого водоймища. Залишилось вияснити, скільки свердловин ще потрібно», – зауважує Дмитро Невеселий.
Він індивідуального опалення в місті відмовились. Кажуть – економічно невигідно.
«На жаль, наше місце було збудоване так, що газові мережі, які були прокладені по місту і будинках, були розраховані тільки на приготування їжі, тобто на газову плиту. Пропускна здатність цих мереж не дасть можливості встановити котли для газового опалення. Також для індивідуального опалення потрібно повністю змінити вентиляційні системи, шахти на всіх будинках. Потрібно змінити всі мережі середнього тиску по місту і по будинках. Зробити проєкти на кожен будинок окремо. А ви знаєте, скільки коштує проєкти в газових компаніях? Зараз Ладижин пішов цим шляхом – робить четверту частину міста, то їм тільки проєктно-кошторисна документація затягнула 140 мільйонів. У нас потрібно повністю модернізувати газову систему газову – зараз це просто нереально. Зеленодольську потрібно 150 мільйонів на матеріальну базу, а ще на проєкт. Це приблизно 1,5 бюджети громади», – відмічають в мерії.
Але вихід знайшли – модульні котельні, когенераційні установки та твердопаливні котли.
«Ми працюємо з інститутами, з представниками теплоенергетики. Ми вже прорахували приблизно, що нам необхідно, тепер шукаємо, хто нам зробить проєкт. Мережа залишається, її міняти не потрібно. Нам просто потрібно поставити дві модульні газові котельні, дві турбіни когенерації і одну твердопаливну котельню. Потужностей для підключення вистачає. В нас вже є план – потрібно тепер його реалізувати і знайти, хто нам може допомогти в придбанні всього. Ми не можемо внести зміни до бюджетного кодексу, щоб придбати зі спецфонду. Хоча нам вигідніше, щоб було тепло з ТЕС. Бо з новими котельнями людям доведеться платити за 1 гігакалорію 3500 гривень, а за тепло зі станції вони платили 1260 гривень – у нас було найдешевше тепло по Україні. Тому це буде значний удар по кишенях споживачів. Це виклик, але нам доведеться це робити, якщо по-іншому не зможе бути», – каже Дмитро Невеселий.
Медицина – в пріоритеті
В межах Програми USAID DOBRE влітку 2023 року в Зеленодольській громаді була проведена оцінка потреб щодо вдосконалення послуг. Під час оцінки були використані різні методи збору інформації: інтерв’ю, опитування лідерів громадської думки, консультації з громадськістю. За результатами всіх етапів та показників медичні послуги стали спільним пріоритетом.
«Війна показала, що нам необхідно мати на своїй території спеціалістів. У нас поки сімейні лікарі лише, але вони під час війни показали себе героїчно. В нас 68 людей з-поміж цивільного населення зазнали поранень різного характеру. Швидка до нас їхала близько двох годин: 1 год 40 хв – 1 год 50 хв. Ми могли б втратити дуже багатьох людей, якби не ці медики. В нас були постійні навчання: тактична медицина, ми працювали з військовими, ми навчали наших місцевих хлопців-добровольців. Вони одразу після обстрілу вилітали на територію, надавали допомогу», – пригадує голова громади.
Після проведення опитування робоча група розробила План покращення медичних послуг у Зеленодольській громаді на 2024-2027 роки. Один із проєктів плану – закупівля портативного (мобільного) медичного обладнання за допомогою якого можна якісно надати першу медичну допомогу за місцем проживання найбільш уразливим категоріям: люди з інвалідністю, вагітні жінки, ВПО, люди похилого віку, був профінансований USAID DOBRE.
У березні 2024 року в громаду були доставлені 2 кисневі концентратори, 2 електрокардіографи та портативний дефібрилятор на загальну суму 273 000 гривень.
Також у межах діяльності Програми USAID DOBRE доставлено автомобіль для сімейних лікарів SUZUKI вартістю 1,06 мільйона гривень.
«Наші всі медичні заклади буди пошкоджені внаслідок обстрілів. І для того, щоб ми могли дуже швидко доставляти наших людей до лікарні або надавати допомогу по місцю, нам необхідна була техніка і обладнання, щоб оперативно реагувати на загрози. Вже одна машина прийшла, чекаємо ще одну. Ще ми отримали електромобіль і мобільну амбулаторію, яка буде оснащена УЗД апаратами», – розповіла директорка КНП «Зеленодольський центр первинної медико-санітарної допомоги» Олена Ярошенко.
В Зеленодольській міській лікарській амбулаторії наразі завершується ремонт.
«Залишилось тільки утеплення фасаду і відділення буде відкрите для наших мешканців. Воно обладнане всім необхідним для того, щоб всі мали гідні умови для отримання якісної медицини. Але це тільки початок. У нас дуже великі і грандіозні плани. У нас є денний стаціонар, ми його залишили на бюджеті міста – вкладаємо в наш медзаклад приблизно 10-15 мільйонів на рік, щоб утримати вузькопрофільних спеціалістів», – додає Дмитро Невеселий.
Для пацієнтів з температурою облаштували окремий вхід.
«У нас працює 7 лікарів. Є 13 900 укладених декларацій. За кошти місцевого бюджету фінансуються деякі послуги вузьких спеціалістів – хірург, рентгенолог, стоматолог та спеціаліст УЗД», – відмічає Олена Ярошенко.
Для маломобільних пацієнтів хочуть обладнати ліфт.
«Ліфт у нас є, його потрібно лише відремонтувати. Він зможе не тільки підніматись на другий поверх, а й спускатись у сховище», – кажуть в медзакладі.
В громаді готові підтримати лікарів, які хочуть відкрити платні кабінети.
«Якщо спеціалісти захочуть укласти договір, ми віддамо приміщення в оренду за одну гривню. Вони можуть тут заробляти кошти, головне, щоб надавали якісні послуги. А якщо до нас готовий приїхати лікар сімейної медицини, щоб працювати у нашій громаді, ми готові придбати йому житло», – каже мер.
Також в громаду хочуть «завести» приватну лабораторію, яка робитиме аналізи.
«До війни у нас була домовленість з Сінево, але зараз наша територія стала, як червона ганчірка для цього регіону. І люди, і бізнес просто бояться», – додає Дмитро Невеселий.
Пожежна частина
У Зеленодольську функціонує 20 пожежно-рятувальна частина ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області. Саме місцеві рятувальники першими виїжджали на місця обстрілів і прильотів. Тож вагомою допомогою шведських партнерів для української громади стала передача пожежного автомобіля Volvo FM 9 підвищеної прохідності, оснащеного сучасним пожежно-рятувальним обладнанням для швидкого реагування на виклики воєнного часу.
«У червні 2022 року ми отримали Volvo, з липня вона почала виїжджати на обстріли. І сама потрапила під обстріл – частина артснаряду пробила один із відсіків. Слава Богу, всі живі-здорові», – розповів начальник 20 пожежно-рятувальної частини, майор Віталій Тусь.
Найбільше виїздів було саме в перший рік повномасштабного вторгнення.
«У 2022 році було 129 оперативних виїздів, з них 63 – пожежі в результаті обстрілу. Пожеж було більше, але в зв’язку з близькістю ворожих військ рф, на пожежі сухої трави не завжди вдавалось доїхати через заміновані поля. Завжди виїжджали на пожежі, пов’язані з загрозою життю та здоров’ю наших мешканців, а також для порятунку врожаю», – додає Віталій Тусь.
Зараз найбільшої шкоди завдають ворожі FPV-дрони.
«Буквально недавно було влучання такого дрону в газовий модуль на 10 кубів. Також фіксували влучання FPV дронів в житловий будинок», – додає начальник 20 ПРЧ.
Також зеленодольські рятувальники першими приїжджають на Криворізьку ТЕС, яка чи не найчастіше потерпає від ракет і шахедів окупантів.
«Лише цьогоріч було шість виїздів на наш найбільший об’єкт інфраструктури», – відмічає Віталій Тусь.
Центр активності громадян та Молодіжний простір
Свого часу в Зеленодольську було дві бібліотеки – дитяча і доросла.
«Але 90% книжково фонду – це були російські книжки. Їх ніхто не читав і в бібліотеки ніхто не ходив», – пригадує Дмитро Невеселий.
Тож бібліотеки об’єднали, а у великому приміщенні бібліотечного фонду облаштували центр активності громадян та молодіжний простір для змістовного, активного та якісного дозвілля молоді Зеленодольської міської громади. Будівля є комунальною власністю міської ради і в ній функціонують бібліотека, Центр позашкільної роботи, ЦНАП, кімната психологічного розвантаження дітей.
«Зараз в нас ЦНАП повністю переведений на автономію. Ми поставили сонячну електростанцію, яка забезпечує безперебійну роботу нашого центру надання адміністративних послуг. Не зважаючи на блекаут, вони мають і акумулятор-накопичувач, і свою станцію, і старлінки. Тобто, чи є світло, чи немає – ЦНАП працює», – відмічає мер.
В центрі активності громадян відбуваються різноманітні заходи для різновікових груп населення.
«В нас є декілька кімнат, вони облаштовані комп’ютерною технікою. Свого часу черги з людей поважного віку заполонили всі банки, щоб оплатити комунальні послуги. Тому ми впровадили комп’ютерну грамотність для людей похилого віку. Ми навчили їх працювати з особистими кабінетами, сплачувати комунальні послуги, замовляти ліки. Тут проводять збори, навчання, заняття з профорієнтації. Потрібно тільки зарезервувати час. Також тут є велика зала з екраном, де можна переглядати фільми. Будемо збиратись дивитись Євро і вболівати за нашу збірну», – розповідає Аліна Сапогова, спеціаліст з питань культури, молоді і спорту.
Молодіжний простір облаштували відповідно для потреб та інтересів молоді. Це вільний простір для молодих, активних та цілеспрямованих людей. Програма DOBRE надала меблі та техніку, а внесок громади – ремонт приміщення.
«Для того, щоб у молоді були свої локації, де їх ніхто не буде турбувати і вони там можуть робити що заманеться: від перегляду футбольних матчів до настільних ігор. Вони тут можуть творити все, що хочуть. Вони – дуже круті, вони класні, вони дуже допомагають волонтерському руху і безпосередньо військовим», – каже Дмитро Невеселий.
В молодіжному центрі часто гості з сусідньої Нововоронцовки.
«Їхня громада постійно під обстрілами. Ми залучаємо їхню молодь, даємо можливість працювати на наших майданчиках, запрошуємо їхніх дітей в наші спортивні секції. Вони приїжджають зі своїми тренерами. Наші молодіжні ради тісно співпрацюють. Ми створюємо свій хаб, щоб допомагати людям, які в складному становищі. Ми прагнемо дати їм простір і можливості для розвитку і натхнення. Бо життя продовжується», – каже Дмитро Невеселий.
Молодіжна рада, до якої входять і школярі, і підприємці, і комунальники, і місцеві депутати, збирає пріоритетність проблем по громаді
«Ми організовуємо марки на підтримку ЗСУ, збираємо кошти, організовуємо толоки. Молодь активна, прагне змін, прагне щось впроваджувати. Молодіжна рада досить велика – 23 особи. Обмінюємось досвідом з іншими громадами, підписали меморандуми про співпрацю», – відмічає голова Молодіжної ради Олександр Галкін.
Зелена долина або квіти для перемоги
Зеленодольськ – місто, яке підтримує імідж зеленої долини і має амбіції стати найзеленішим в Європі та позмагатись за цей титул з норвезькою столицею Осло, де за даними «Європейської економічної зони» зелені насадження займають 72% площі.
«Зеленодольськ – місто невеличке і доволі компактне. 50% нашого міста – це паркова зона, 50% – забудова. Зараз ми частково паркову зону осучаснюємо, але більшу її частину залишатимемо таким собі диким лісом, в якому можна прогулятися, подихати і зарядитися позитивною енергією», – каже мер Дмитро Невеселий.
В місцевому парку був один з найсучасніших скейт-парків в Україні.
«На жаль, було пряме влучання – напевно скейт-парк якийсь грандіозний військовий об’єкт. Тому він був повністю зруйнований. Але зараз ми його частково відновили, щоб діти могли кататися. Бо це основним психологічним розвантаженням для дітей – навіть психологи радять», – додає очільник громади.
Парком до набережної веде алея, де зараз активно цвіте лаванда. Її, як інші квіти в місті, висадили працівниці дільниці озеленення та ландшафтного дизайну місцевого комунального підприємства.
«Дівчата озеленювали місто під градами. Буквально. Виходили садити квіти, і тут обстріл. Вони лягали чи ховались, звісно плакали, а потім знову виходили. Хоч я і забороняв. Вони просто засаджували квітами місто», – додав Дмитро Невеселий.
Заквітчаний Зеленодольськ у 2022 році став символом незламності.
«Ми навіть назву Зеленодольськ написали кулястими хризантемами. Більшість квітів і рослин я перенесла в місто зі своєї дачі. Ми їх розсадили і вийшла така краса. Центральну вулицю засадимо агератумом. Він синій-синій, буде дуже красиво. Потім замінимо іншими однорічками», – розповідає Наталя Нівецька, очільниця дільниці озеленення та ландшафтного дизайну.
Ще в 2022 році Наталя захотіла засадити місто тюльпанами.
«В мене коштів було лише на 10 кілограмів цибулин. Але цього було мало на місто. Тому я написала у себе на сторінці в Facebook і попросила підтримати закупівлю тюльпанів. І за декілька днів ми зібрали кошти аж на 90 кілограмів цибулин тюльпанів. А також мені квіти присилали з усієї України, і з Франківщини – з Коломиї кущики лаванди надіслали», – каже Наталя Нівецька.
Зараз на місцевому комунальному підприємстві облаштовують сучасну теплицю і всі саджанці переїдуть туди.
«Зараз облаштуємо нашу теплицю і вирощуватимемо розсаду та квіти. До прикладу, у нас багато саджанців мітловидних гортензій. Вони просто неймовірні. Ви уявляєте, яка буде краса, коли ми її розсадимо. Бо ж перемога скоро – а як ми будемо її зустрічати без квітів?», – посміхається Наталя.
Місто для дітей та молоді
«Не зважаючи на виклики місто живе. Дуже велика кількість молоді і дітей. Ми зосереджені на тому, щоб давати можливість нашим дітям розвиватися. Спочатку два роки ковіду, потім війна, і ми побачили, що діти перестали спілкуватися між собою. Живе спілкування замінили соцмережі і гаджети. Помічаєш, коли вони сидять на лавочках, і не говорять між собою, а переписуються телефонами», – каже Дмитро Невеселий.
Тому головний пріоритет громади – діти.
«Я прийшов працювати на дітей, на молодь, на майбутнє. Якщо не працювати і не робити громаду під них, то немає сенсу в майбутньому. Тому всі речі, які ми робимо стосовно освіти, стосовно культури, стосовно спорту – все для них. Перед тим, як щось впроваджувати, я не збираю вчителів чи директорів, я з ними не спілкуюсь. Я збираю учнів 9-11 класів і питаю, що вони хочуть? І якщо діти цього хочуть, то у директора і вчителів немає ніяких варіантів. Буде те, що хочуть діти», – відмічає мер
Зараз в Зеленодольській громаді всі школярі вчаться дистанційно.
«У нас була дуже пошкоджена Великокостромська гімназія. Вона неодноразово потрапляла під артобстріл, а потім було пряме влучання двох ракет», – з сумом пригадує голова громади.
Нагадаємо, 11 жовтня 2022 року російська ракета поцілила у Великокостромську гімназію на Дніпропетровщині. Цей удар зруйнував ліве крило школи вщент. Внаслідок цього близько 250 учнів залишилися без постійного місця навчання. До початку повномасштабної війни у гімназії також знаходилися дитячий садок, майстерня, спортивні зали тощо. Напередодні Євробачення-2024 представниці України на пісенному конкурсі alyona alyona & Jerry Heil розпочали кампанію «Мій голос відбудовує», у межах якої планували зібрати 10 мільйонів гривень на відновлення зруйнованої гімназії. До ініціативи долучилися «Ощадбанк», Visa і UNITED24.
«Я сподіваюсь, що вже цього року ми розпочнемо якісь процеси відбудови нашої гімназії. Ми за кошти бюджету зробили проєктно-кошторисну документацію, експертизу, що будівля все-таки підлягає відновленню», – розповідає Невеселий.
Зараз в громаді зосереджені на облаштуванні укриттів.
«Підхід мій трохи радикальний. Ми не робимо це дуже швидко, як роблять всі, аби зробити. Я хочу, щоб діти не відчували себе в підвальному приміщенні. Ці приміщення повинні бути облаштовані, як класи зверху. Вони повинні бути світлими, яскравими, облаштованими всім необхідним для того, щоб діти не відчували себе у підвалі», – додає мер.
Як повідомив очільник громади, таке укриття вже облаштоване в одній школі та лікарні.
«Зараз буде починатися робота в одному з дитячих садочків і ще в одній школі», – додав Невеселий.
Також навчальні заклади стануть одними з перших об’єктів в громаді, де впровадять проєкти альтернативного забезпечення тепла.
«Буде встановлено три модульні котельні, твердопаливні котли по закладах».
Окрім сучасного молодіжного центру в громаді функціонує потужна спортивна школа.
«В нас багато спортивних майданчиків і чудова спортивна школа. Футбол, баскетбол, волейбол, страйкбол, воркаут, панна-футбол, трекбол, бокс, скеледром, гребля, гімнастика, робототехніка. Як видно, ми багато уваги приділяємо розвитку командних видів спорту. Це також свого роду психологічне розвантаження. Бо це робота в команді, спілкування, підтримка. Після обстрілів діти зараз дуже закриті – вони лякаються навіть падіння кришки від каструль. Нам з цим потрібно нам навчитися жити і працювати», – відмічає голова громади.
Ще однією гордістю Зеленодольської громади є навчальна база з веслування.
«Багато дітей займались на каное і байдарках. Але через падіння рівня води зараз це робити неможливо. Багато наших учнів представляли Україну на олімпіадах, на чемпіонатах світу, Європи. Є серед них і переможці», – розповідає тренер.
В межах реалізації проєкту за кошти програми DOBRE був придбаний спортивний інвентар (обладнання) та будівельні матеріали для приміщень навчальної бази з веслування.
«Були придбані тренажери, аналогів яким ще ми не бачили в Україні. Вони були зроблені по замовленню, щоб наші діти їх займалися. Але, на жаль, база зазнала дев’ять ракетних обстрілів. Зараз встановили нові вікна, відремонтували будівлю. Але діти поки не мають можливості займатись, бо неможливо забезпечити 100% безпеку через ймовірність повторних ударів», – кажуть в мерії.
Програма з розвитку трудових ресурсів на базі Зеленодольського професійного ліцею – це спільний проєкт Програми USAID DOBRE, Дніпропетровської обласної ради, Зеленодольської міської ради та ТОВ ДТЕК Енерго. Дніпропетровська обласна рада виділила на облаштування комп’ютерного класу 243 тис.грн. ТОВ ДТЕК Енерго придбання інтерактивної панелі 150 тис.грн.
Програм USAID DOBRE закупила набір обладнання для облаштування майстерні для підготовки кваліфікованих робітників з професії «Електромонтери» та професії «Електромонтажники» на суму 40 тисяч доларів.
«Це дозволило зміцнити матеріально-технічну базу Зеленодольського професійного ліцею», – відмічає директорка закладу Тетяна Скорик.
Без дітей не буде майбутнього. Тому в громаду хочуть заманити молоді родини.
«Зараз батьки йдуть за дітьми. Тому для дітей потрібно все організувати безпечно і сучасно. В нас, наприклад, є дитячий садочок з двома басейнами – внутрішнім і зовнішнім. От такі речі притягують родини. Вони можуть тут придбати квартиру за 5 тисяч доларів. Дітям безпечно гуляти в дворі, двори не забиті автівками. 20 хвилин – і батьки в Кривому Розі. Бабуся з внуками на пляж чи на дачу. Хіба не ідеально?», – каже Дмитро Невеселий.
Місто 15 хвилин
Як кажуть самі зеленодольці, їхнє місто можна пройти з одного кінця в інший за 15 хвилин. Тому в мерії хочуть, щоб і отримання якісних послуг в громаді займало не більше часу.
«Наша мета – зробити місто 15 хвилин. Щоб людина за 15 хвилин могла отримати доступ до всіх необхідних їй послуг – до ЦНАПу, до лікарні, до освіти», – зауважує Дмитро Невеселий.
Мер каже: щоб громада вижила і розвивалась, йому доводиться приймати непопулярні рішення.
«Наше місто повністю під відеонаглядом. Це перша реформа, яку я втілив в громаді. Мені довелось звільнити всіх сторожів, але це дало змогу заощадити до 3,6 мільйона гривень на рік. Бо в нас бюджет був дефіцитним – мінус 20 мільйонів, не було за що платити заробітну плату і за носії. Мені довелось приймати радикальні рішення, але так працює кризовий менеджмент. Якщо грати в популізм – це просто дорога в нікуди», – зауважує очільник громади
Відеоспостереження дуже допомогло в перші тижні повномасштабного вторгнення.
«Всі в’їзди-виїзди з міста були закриті, І якщо був вибух, ми по камерах одразу бачили, що там відбулось, чи є поранені. І це давало нам можливість дуже швидко реагувати», – пригадує мер.
Зеленодольськ – ідеальне місце для життя, для тих хто цінує комфорт, затишок і Slow Living.
«В Зеленодольську можна прожити життя і це не буде чимось втраченим. Звідси не хочеться вириватися. Можна десь пожити, але Зеленодольськ – це таке місце, куди завжди хочеться повернутися. Це особливе місце. Хто тут хоч раз побував, завжди хоче приїхати знову. Воно зачіпає. Це місце сили. Бо це спокій і комфорт. Тут є переваги мегаполісів, але немає його вад», – відмічає Андрій Нагорний, регіональний менеджер Програми USAID DOBRE.
Андрій мріє, що колись тут проходитиме марафон.
«Зеленодольське водосховище має правильну круглу форму. Навколо нього – дамба з якісною дорогою. З одного боку безкраї степи і поля, в іншого боку – велика вода. Тому коли тут біжиш, одразу піднятий настрій – неймовірні краєвиди. Я пробіг тут свої перші 42 кілометри в жовтні перед вторгненням. Траса тут – ідеальна. В мене є досвід участі в півмарафонах в Запоріжжі, Києві, Одесі – маю з чим порівняти. Тому тут є над чим подумати, бо бігуни сюди однозначно приїдуть», – додає він.
Люди-герої – вільні, незламні, непереможні…
А команда місцевого самоврядування готова і далі долати виклики і розвивати свою громаду.
«Чим складніше, тим цікавіше. Дуже класна команда, якою я пишаюсь. Це в першу чергу ті люди-титани, які не зважаючи ні на що, не покинули свої службові обов’язки. Вони продовжували працювати. Якщо комусь довелось виїхати з громади, вони продовжували працювати онлайн, допомагати», – пишається своїми підлеглими Дмитро Невеселий.
В Зеленодольській громаді живуть незламні люди.
«З 2022 року і по теперішній час щодня плетуть сітки наші вчителі та тренери. В них вже там своя спільнота величезна. І вони всі дуже круті, і сітки їхні теж. Вони це роблять надзвичайно професійно. Тому мають замовлення навіть від генеральної розвідки України. Хлопці навіть з Бахмута приїжджали заради цих сіток. А ще в нас є дівчина, яка щодня пекла випічку і носила хлопцям на позиції – чи в спеку, чи в дощ, чи в сніг, навіть під обстрілами. Це був її вклад в нашу спільну перемогу. Це люди-герої, ми без них були б нічого не варті. Завдяки цим незламним людям вистояло місто і вся громада загалом. Я колись напишу про це книгу», – каже міський голова.
Він впевнений, що децентралізація врятувала Україну в її найтемніші часи.
«Я не тримаюся за свою посаду. Я ламаю систему, щоб вона працювала по-новому. І в мене це виходить. Але я точно знаю: якби не децентралізації – України б не було. Війна – це тимчасово, ми обов’язково переможемо. А децентралізація допоможе громадам відновитися і стати ще більш спроможними», – резюмує Дмитро Невеселий.
В статті використані фото versii.if, Програми USAID DOBRE, Ольги Бакуновської, Telegram / Дмитро Невеселий
